Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Верещак В.М.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

розглянула у судовому засіданні 12 липня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора - державного обвинувача у справі, на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Теплодарського міського суду Одеської області від 15 серпня 2005 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

не судимого,

на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1001-05) виправдано за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) .

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 27 грудня 2004 року, біля будинку АДРЕСА_1, умисно наніс ОСОБА_2 удар ногою по нозі, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що винність ОСОБА_1 у зазначеному злочині матеріалами справи доведена. Зазначає, що вирок та ухвала постановлені з порушенням вимог ст.ст. 334, 335 КПК України (1001-05) , містять протиріччя.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Посилання у касаційному поданні прокурора на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

З вироку убачається, що висновок суду про невинуватість ОСОБА_1 у спричиненні ОСОБА_2 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження у зв'язку з находженням його у стані необхідної оборони грунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Так, виправданий ОСОБА_1 на протязі всього досудового слідства й у судовому засіданні давав послідовні показання про обставини конфлікту. Зокрема, він показав, що коли під'їхав на автомобілі до будинку своєї матері, до нього підійшли четверо осіб, старших віком, які знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, у грубій формі зробили зауваження, він відповів їм, і вони почали наносити удари по обличчю, порвали одяг. На прохання матері ОСОБА_3 припинити бійку, ОСОБА_4 ударила її ногою у живіт, він кинувся захищати матір. Він не заперечував можливості нанесення ударів будь-кому з нападників під час захисту.

Ці його показання підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3

Зазначені докази узгоджуються між собою та іншими доказами у справі. Зокрема, вони об'єктивно підтверджуються даними висновків судово-медичних експертиз, згідно яких у ОСОБА_2 виявлено середньої тяжкості, а у ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження, та іншими матеріалами справи.

Крім того, з висновків комісійної судово-медичної експертизи убачається, що виявлений у потерпілого перелом міг виникнути не тільки від зовнішній дії - удару тупим предметом, але й від удару об твердий предмет та при перерозгинанні стопи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

Тому правильність застосування судом кримінального закону - виправдання ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) , сумнівів не викликає.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановлених у справі судових рішень.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційного подання, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України (1001-05) підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.