Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючої Щепоткіної В.В., суддів: Єлфімова О.В., Леона О.І., за участю: секретаря судового засідання Гапона В.О., прокурора Гошовської Ю.М., розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015220060000901 за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, такої, що не має судимості, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" ОСОБА_8 на вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2016 року,

Вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 березня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК.

Стягнуто з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на користь ОСОБА_9 76 632 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 25 квітня 2015 року близько 14 години, керуючи автомобілем Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у крайньому лівому ряду по проспекту Гагаріна від вулиці Кірова в напрямку провулку Золотого у місті Харкові зі швидкістю 50 км/год, під'їжджаючи до регульованого пішохідного переходу поблизу будинку № 82, в порушення вимог п. 18.2 Правил дорожнього руху не переконалась у відсутності пішоходів на переході та не дала дорогу пішоходу ОСОБА_10, яка закінчувала перехід проїзної частини, внаслідок чого здійснила наїзд на потерпілу, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову змінено. Зменшено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на користь ОСОБА_9, з 5 000 грн. до 3861,60 грн. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження належних доказів на підтвердження витрат в сумі 76 632 грн. на лікування потерпілої, а тому рішення про стягнення з цивільного відповідача вказаної суми вважає незаконним і необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Гошовської Ю.М., яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" ОСОБА_8 не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з приписами статей 127- 129 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій у результаті кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння завдано матеріальної та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, котра за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_6 було застраховано в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія". Відповідно до умов страхового полісу ліміт відповідальності на одного потерпілого становить 100 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, та 50 000 грн. за шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує в установленому порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язані зі смертю потерпілого.

Як встановив суд у вироку, на лікування потерпілої ОСОБА_10 було витрачено 76 632 грн., що підтверджується чеками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості та локалізації отриманих ОСОБА_10 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, закритий перелом лівої лопатки, закрита травма живота: розриви печінки та підшлункової залози з внутрішньочеревним крововиливом, забій правої нирки), об'єктивних підстав недовіряти наданим суду чекам та ставити під сумнів вартість витрат, понесених потерпілою на лікування, немає.

Крім того, представник цивільного відповідача не надав доказів на спростування доводів цивільного позову щодо вартості понесених на лікування витрат.

Таким чином, враховуючи, що витрачена на лікування сума - 76 632 грн. не перевищила ліміту страховика в частині шкоди, заподіяної життю і здоров'ю потерпілої, суд обґрунтовано стягнув її з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Переглядаючи вирок, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги представника цивільного відповідача, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга представника цивільного відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

Вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.