У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів за участю прокурора
Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Сухарєва О.М.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 12 липня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та жителя с. Золоте
Поле Кіровського району АР Крим,
раніше судимого:
1) 7 лютого 1996 року Кіровським районним судом за ч.3 ст.140 КК України (2341-14)
року на 3 роки позбавлення волі умовно, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
2) 21 лютого 2005 року цим же судом за ч.1 ст.185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Постановою суду від 20 березня 2006 року звільнений від відбування покарання у звcязку із закінченням іспитового строку,
засуджено:
- за ч.3 ст.187 КК України (2341-14) на вісім років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч.1 ст.296 КК України (2341-14) на шість місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Як визнав суд, у середині вересня 2005 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, справу щодо якого виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, почав вимагати у ОСОБА_3 150 грн., а коли отримав відмову штовхнув її. Коли потерпіла впала на підлогу, засуджений вдарив її відром у голову, а також бив кулаком по голові і ногами по ногах. Будучи поміченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, засуджений заволодів ножем та кувалдою, загальною вартістю 70 грн. і з місця події втік.
27 січня 2006 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_2, напав на ОСОБА_6 та завдавши йому ударів по різних частинах тіла, здавлюючи шию рушником, погрожуючи вбивством, заволодів грошима потерпілого у сумі 30 грн.
19 лютого 2006 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_3, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, брутально лаявся на адресу власника квартири ОСОБА_7. Коли присутній у квартирі ОСОБА_8 заступився за ОСОБА_7, ОСОБА_1 завдав йому декілька ударів кулаком у різні частини тіла. На зауваження ОСОБА_7 вдарив її цеглиною по голові, а потім сокирою пошкодив двері і переслідуючи тікаючого ОСОБА_8, погрожував йому розправою.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року апеляцію засудженого залишено без задоволення, а вирок Кіровського районного суду від 15 серпня 2006 року - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, як видно із її змісту, вважає постановлені щодо нього судові рішення незаконними. Зазначає, що досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно, з порушенням кримінально-процесуального закону, його дії безпідставно кваліфіковані як розбій.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення скарги засудженого і перекваліфікацію дій винного на ч.2 ст.187 КК України (2341-14) без зміни покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України (1001-05) та роз'яснень, що містяться у п.п.16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанови Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, що містяться у показаннях свідків, потерпілих, підсудного, висновку експерта та інших джерелах доказів, а також, керуючись законом, дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, яка має грунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності.
Проте, розглядаючи дану кримінальну справу щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.187 КК України (2341-14) , суд не дотримався вимог закону і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.
Суд, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з метою заволодіння їх майном, належним чином не дослідив докази, зібрані у справі. Не установив, чи було застосовано до потерпілих насильство, що є небезпечним для їх здоров'я ( що має суттєве значення для кваліфікації дій винного), чи мало місце у діях засудженого проникнення у житло потерпілих.
Не дана належна оцінка показанням потерпілих, з яких убачається, що ОСОБА_1 застосував до них фізичне насильство та погрожуючи застосуванням насильства, вимагав передати йому гроші, а потім заволодів їх майном та грошима. Однак, судом достовірно не встановлено, які саме тілесні ушкодження спричинив засуджений ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і чи були вони небезпечними для здоровcя чи життя потерпілих, як це зазначено у мотивувальній частині вироку.
У справі не проведено огляд місця події (квартир потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_6), не виявлено сліди та знаряддя злочинів, немає жодних медичних документів, що свідчили б про наявність тілесних ушкоджень у потерпілих та їх тяжкість і залишилося поза увагою суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоровcя потерпілих, як у першому епізоді, так і у другому, а також про проникнення у житло, грунтується на однобічно і неповно досліджених обставинах справи, а тому є передчасним і необгрунтованим.
Крім того, суд, у вироку послався на те, що ОСОБА_1 вчинив злочинні дії щодо ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_2 Між тим, зі справи видно, що відносно цієї особи немає вироку і йому не предcявлено таке обвинувачення у звcязку із його розшуком.
Не звернув увагу на неповноту дослідження доказів та інші обставини справи апеляційний суд, який перевіряв доводи засудженого.
За таких обставин постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення не можна визнати законними, тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту потерпілих, свідків, спеціаліста, можливого виклику й допиту нових свідків, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України (1001-05) , у тому числі й щодо огляду місць події з метою встановлення слідів та предметів злочину, вчинення інших процесуальних дій, суду необхідно вжити заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх фактичних обставин справи, з метою прийняття обгрунтованого та законного рішення.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді: Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.