Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Леона О. І., суддів Британчука В.В., Фурика Ю.П., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року щодо нього,

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 05 липня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу. У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 427 КПК, зокрема, у ній зазначаються вимоги особи до суду та їх обґрунтування, із зазначенням того, у чому полягає незаконність судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна конкретизувати та чітко вказати передбачені цим Кодексом норми права, які, на її думку, порушено або неправильно застосовано та, які в силу ст. 438 КПК, є підставою для зміни чи скасування оспорюваних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог. Разом з тим, ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, доводів на підтвердження явної несправедливості заходу примусу не наводить, а відтак, й обґрунтування необхідності скасування вироку апеляційного суду на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК при цьому відсутні.

До того ж, прохання особи до суду не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК, якою передбачено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, та виходить за їх межі. Зазначені обставини позбавляють суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали особою, яка подала скаргу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 429 КПК, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року щодо нього залишити без руху. Надати засудженому строк для усунення недоліків скарги протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали. У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає.