5-3002км07 Про звільнення від кримінальної відповідальності - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 10 липня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 - захисника-адвоката ОСОБА_2 на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 27 квітня 2006 року, якою

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженку та мешканку с. Мангуш

Першотравневого району Донецької області,

раніше не судиму, -

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "а" ст. 1 і ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 (2591-15) року.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 червня 2006 року постанову залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувалася в тому, що 12 листопада 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на майданчику дискотеки біля будинку культури розташованого на вул. Леніна, 71-а у с. Мангуш Першотравневого району Донецької області із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і висловлюючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, у присутності громадян вчинила побиття неповнолітньої ОСОБА_1, взявши останню руками за волосся, завдала їй коліном численні удари в голову та обличчя, а після цього примусила ОСОБА_1 встати на коліна і нанесла їй удар рукою в обличчя. Внаслідок чого, потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У касаційній скарзі законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 - захисник-адвокат ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи це тим, що суд не дослідив повно фактичні обставини справи, оскільки в побитті потерпілої, крім ОСОБА_3, приймала участь і ОСОБА_4, а також вказує на те, що суд необгрунтовано застосував до ОСОБА_3 Закон України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) і звільнив її від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку не має.

Iз матеріалів справи вбачається, що постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 27 квітня 2006 року відносно ОСОБА_3, яка була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (2341-14) , цю справу закрито у зв'язку з амністією на підставі п. "а" ст. 1 і ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) і її звільнено від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про амністію" особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону звільняються від кримінальної відповідальності, якщо кримінальні справи стосовно них перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом і такі особи відповідно до ст. 9 цього Закону дали свою згоду суду про застосування до них амністії.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_3 на момент вчинення злочину була неповнолітньою. Кримінальна справа стосовно неї перебувала у провадженні суду і не була розглянута. У підготовчій частині судового засідання після роз'яснення їй прав, як підсудній, ОСОБА_5 вказала, що вона визнає свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 296 КК України (2341-14) і заявила клопотання про застосування до неї Закону "Про амністію" (2591-15) . Законний представник неповнолітньої підсудної - ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання підсудної ОСОБА_3 про застосування до неї амністії.

За таких обставин, суд правильно на підставі п. "а" ст. 1 і ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) звільнив підсудну ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і закрив щодо неї кримінальну справу.

Що стосується тверджень у касаційній скарзі законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) , якщо обставини про застосування амністії виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця, постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання, є безпідставними.

Оскільки у кожному випадку, який підпадає під дію ст. 6 Закону "Про амністію" (2591-15) , суд повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності з закриттям провадження у справі, незалежно від того, чи надійшла справа в суд з поданням відповідного органу дізнання або досудового слідства, чи підстави для застосування амністії виявлені в стадії судового розгляду. У цій ситуації положення Закону "Про амністію" мають пріоритет перед ч. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) , оскільки цей Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії і прийнятий пізніше у часі.

Також є безпідставними посилання в касаційній скарзі на те, що суд не дослідив повно обставини справи, оскільки в побитті потерпілої, крім ОСОБА_3, приймала участь і ОСОБА_4 відносно якої у матеріалах справи є постанова про закриття кримінальної справи, тому що згідно зі ст. 275 КПК України (1001-05) розгляд справи в суді проводиться тільки за тим обвинуваченням, за яким обвинуваченого віддано до суду, а тому під час розгляду даної справи у суді при застосуванні амністії щодо ОСОБА_3 не було допущено порушення норм кримінально-процесуального законодавства.