Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Орлянської В.І. та Суржка А.В.,

за участю секретаря Гапона В.О.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014080140005220 за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2016 року,

за участю:

захисника ОСОБА_2,

прокурора Руденко О.П.,

вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 грудня 2015 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України відповідно до статті 89 КК України є таким, що судимості не має, засуджено за частиною 2 статті 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 6 листопада 2014 року о 19 годині 30 хвилин керував транспортним засобом ВАЗ-21124, д.н.з. НОМЕР_1, та рухався по вул. Дорожня в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області з боку м. Мелітополь в напрямку вул. Фрунзе в с. Костянтинівна, зі швидкістю не менше ніж 89,9 км/г, чим перевищив максимальну допустиму швидкість руху в населеному пункті.

На шляху прямування ОСОБА_3, в порушення пунктів 12.4, 12.9 (б), 14.6 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , виявивши транспортний засіб ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_2, який рухався попереду нього у попутному з ним напрямку з меншою швидкістю, невірно оцінив дорожню обстановку, не переконався в безпеці перед виїздом на зустрічну смугу руху і, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, почав виконувати об'їзд автомобіля ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_2, на перехресті вул. Дорожня з вул. Комсомольська, виїхавши на зустрічну смугу руху. В результаті чого, на вказаному перехресті ОСОБА_1 здійснив зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням потерпілого ОСОБА_4, який виконував розворот ліворуч.

Внаслідок ДТП водій транспортного засобу ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_2, потерпілий ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2016 року вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 грудня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_1 в порядку статі 404 КПК України (4651-17) змінено шляхом виключення з вироку посилання суду на відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Постановлено вважати, що позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

В решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що висновки експертів не підлягали використанню, як докази, та повинні були визнаватися недопустимими, тоді як інші докази (без уточнення), на переконання захисника, не вказують на винуватість його підзахисного, а судом апеляційної інстанції не вмотивовано висновок про необґрунтованість його апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги та вважала прийняті судові рішення законними і обґрунтованими, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Зміст статті 419 КПК України передбачає, що ухвала суду апеляційної інстанції має містити, окрім іншого, короткий зміст вимог апеляційної скарги, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також висновки по суті вимог апеляційних скарг.

Апеляційний суд має проаналізувати всі доводи, що містяться в апеляції і на кожен із них надати відповідь.

Проте, вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засудженим та захисником подані апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, в яких вони вказували на недопустимість доказів у кримінальному провадженні та суворість призначеного покарання.

З доводами апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції не погодився. Свої висновки суд апеляційної інстанції обґрунтував шляхом дублювання доказів з вироку суду та узагальнюючими висловами щодо того, що за наведених доказів висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого є обґрунтованими, а твердження захисника засудженого з таких підстав є безпідставними.

Наведене свідчить про те, що апеляційні скарги засудженого та його захисника розглянуті не по суті, а формально. А також те, що судом апеляційної інстанції не наведено обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.

Разом з цим, викладені захисником у касаційній скарзі доводи на обґрунтування його позиції аналогічні викладеним у його апеляційній скарзі.

Отже, колегія суддів не може визнати ухвалу апеляційного суду такою, що відповідає вимогам статті 419 КПК України, а відтак підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно ретельно перевірити і проаналізувати всі доводи апеляційних скарг, а також дати на усі доводи учасників судового провадження вичерпні відповіді та постановити законне і обґрунтоване рішення.

У зв'язку з тим, що колегією суддів встановлено порушення вимог кримінального процесуального закону на стадії апеляційного розгляду кримінального провадження, то інші доводи захисника не переглядаються, а мають бути перевірені під час нового апеляційного розгляду.

Відтак, касаційні вимоги захисника підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2016 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою та утримувати останнього під вартою до 3 січня 2017 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.