Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі :

головуючого, судді

Редьки А.I.,

суддів

Заголдного В.В., Кривенди О.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 5 лютого 2007 року (rs806257) зазначений вирок змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у зв'язку із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) . Крім того, постановлено вважати його засудженим з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків у сфері правоохоронної діяльності. Також з вироку щодо ОСОБА_1 виключено кваліфікуючу ознаку злочину - вимагання хабара. У решті зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, будучи службовою особою - IНФОРМАЦIЯ_2, яка займає відповідальне становище, одержав хабара в сумі 400 гривень від ОСОБА_2 за безперешкодне здійснення ним незаконної діяльності зі збору та реалізації металобрухту.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на застосування до нього незаконних методів досудового слідства, допущені досудовим слідством істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема - права на захист, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу - закрити за відсутністю в діянні складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується на фактичних даних, встановлених показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; протоколом огляду вилучених з кабінету ОСОБА_1 400 гривень, отриманих засудженим від ОСОБА_2; висновком експерта від 4 листопада 2005 року № 1892, згідно з яким на переданих ОСОБА_1. ОСОБА_2 купюрах і змивах з долонь рук засудженого виявлено одну й ту ж спеціальну хімічну речовину - люмінофор; протоколом допиту ОСОБА_1 як підозрюваного; протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України (2341-14) є правильною.

При перевірці справи в касаційному порядку не встановлено даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів досудового слідства, а тому доводи касаційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необгрунтованими.

Доводи касаційної скарги щодо порушення права засудженого на захист є також безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2005 року постановою слідчого було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, який цього ж дня заявив клопотання мати захисника ОСОБА_8 28 жовтня 2005 року цей захисник був допущений до участі в справі.

Відповідно до ст. 398 КПК України (1001-05) доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом перевірки суду касаційної інстанції при вирішенні питання про наявність підстав для скасування або зміни судового рішення, а тому то ці доводи не можуть бути розглянуті.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити щодо ОСОБА_1 законний, обгрунтований і справедливий вирок, не встановлено.

Апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_1 за апеляціями захисника ОСОБА_9 та прокурора дотримався вимог ст. ст. 362, 377 КПК України (1001-05) .

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.