Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Леона О. І., Пузиревського Є. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Остафійчук К.В.,

прокурора Тридуба М. С.,

переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 21 січня 2016 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новожилівка Білогірського району АР Крим, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року зазначений вирок змінено, та зазначено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 ст. 76 КК.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду 22 липня 2015 року, приблизно о 1.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у центрі м. Немирів, неподалік цілодобово працюючого магазину, що розташований по вул. Горького, 97-А, в м. Немирів, Вінницької області, усвідомлюючи, що він знаходиться в громадському місці, з хуліганських спонукань почав сварку, та нецензурною лайкою ображати ОСОБА_3 Продовжуючи свій хуліганський умисел, ОСОБА_1, використовуючи нікчемний привід, ігноруючи існуючі загальноприйняті правила поведінки та моралі, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, маючи намір на грубе порушення громадського порядку із застосуванням насильства до потерпілого, знаходячись у своєму автомобілі марки"Honda Prelude" д.н.з. НОМЕР_1 із використанням спеціально пристосованого предмета, а саме - невстановленого слідством пристрою для відстрілу гумових куль, через відчинене вікно вказаного автомобіля здійснив два постріли в бік ОСОБА_3, влучивши у ліве передпліччя останньому. Після чого ОСОБА_1 на вищевказаному автомобілі поїхав на вул. І. Франка в м.Немирів де його наздогнав ОСОБА_3, який з метою законного затримання ОСОБА_1 підійшов до автомобіля останнього. ОСОБА_1, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, відчинивши двері свого автомобіля, повторно із використанням спеціального пристосованого предмета, а саме - невстановленого слідством пристрою для відстрілу гумових куль, здійснив постріл у бік ОСОБА_3, влучивши останньому у живіт, після чого поїхав на вищевказаному автомобілі у невідомому напрямку. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в області живота та лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК не повною мірою відповідає особі засудженого та тяжкості злочину. Звертає увагу на те, що засуджений скоїв тяжкий злочин, лише під час апеляційного розгляду засуджений визнав свою вину, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанцій та призначив мінімальне покарання, не вмотивувавши належним чином свого рішення. Також прокурор вказує, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 419 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК прокурором у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування положень статті 75 КК на увагу не заслуговують.

Згідно ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно зі статтями 370, 419 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною й обґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок районного суду, зазначених вимог закону дотримався.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Апеляційний суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, в ухвалі вказав, що засуджений вину у вчиненому злочині визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, має позитивну характеристику за місцем проживання і що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, потерпілий ОСОБА_3 будь - яких претензій щодо засудженого не має та під час апеляційного розгляду справи просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, і дійшов висновку про можливість його перевиховання без ізоляції від суспільства.

Висновки суду апеляційної інстанцій про застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК України відповідають вимогам закону і є вмотивовані. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Отже, підстав до скасування ухвали апеляційного суду з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 1 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.