Колегія суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ у складі :

головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Пивовара В.Ф., Скотаря А.М.

прокурора

Казнадзея В.В.

потерпілої ОСОБА_1

та засудженого ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженця с. Вознівці Жмеринського р-ну,

Вінницької області, судимого14 грудня 2004 року за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , з іспитовим строком 3 роки,

- за пунктами 6,12 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте поккарання за попереднім вироком від 14 грудня 2004 року і остаточно визначено покарання за сукупністю вироків 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винними в умисному вбивстві з корисливих мотивів, вчиненому за попередньо змовою з іншою особою під час розбійного нападу.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_2 17 грудня 2005 року після 15-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи у зговорі з іншою особою, щодо якої кримінальна справа закрита у зв'язку зі смертю, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, в с.Будьки Жмеринського р-ну Вінницької області по АДРЕСА_1 проник в оселю потерпілої ОСОБА_4.

На законні вимоги ОСОБА_4. покинути її будинок, ОСОБА_2 з особою, відносно якого кримінальна справа закрита у зв'язку зі смертю, напали на потерпілу з метою заволодіти її коштами. В ході нападу ОСОБА_2 умисно, з метою позбавлення життя, наніс ОСОБА_4 металевою трубою, яка знаходилась в кімнаті, 3 удари по голові, позбавивши потерпілу у такий спосіб життя. Потому, заволодівши грішми потерпілої в сумі 50 грн., з місця злочину втік.

На вирок подані касаційні скарги.

Засуджений ОСОБА_2 зазначає, що при розслідуванні справи і при її судовому розгляді обставини того, що сталось, з достатньою повнотою встановлені не були, що призвело до безпідставного засудження його за умисне вбивство ОСОБА_4. Вказує на те, що він не причетний до розбійного нападу та вбивства і у справі відсутні докази його винуватості у вчиненні цих злочинів, а досудове слідство і судовий розгляд у справі проведено неповно, однобічно, з обвинувальним ухилом і порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Висновки суду, на його переконання, не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на сумнівних доказах та припущеннях, а також на його показаннях в стадії досудового слідства, якими він обмовив себе, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи слідства. звертає увагу також на те, що судом не спростовано його алібі з приводу того, що в день вбивства потерпілої він перебував в іншому місці, суд також не з'ясував інших обстави, які мають значення для правильного вирішення справи З урахуванням таких приведених доводів, просить суд касаційної інстанції, за змістом скарги, вирок щодо нього скасувати а справу провадженням закрити за недоведеністю його участі у злочинах.

Захисник засудженого ОСОБА_2-адвокат ОСОБА_3, по суті, приводить такі ж доводи невинуватості ОСОБА_2 і порушує питання аналогічного змісту.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 на підтримання своїх касаційних скарг, потерпілу ОСОБА_1, котра заперечувала проти касаційних скарг, міркування прокурора про виключення з вироку кваліфікації дій ОСОБА_2 за п.12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) , а в решті залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів є обгрунтованими.

Викладені у касаційних скаргах засудженого та його захисника доводи про те, що досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені необ'єктивно і неповно, з обвинувальним ухилом, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на недостатньо досліджених доказах, є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів щодо потерпілої ОСОБА_4. відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально наведеними у вироку доказами. А зокрема, його винність підтверджується особистими показаннями ОСОБА_2, показаннями ряду вказаних у вироку свідків, матеріалами огляду місця події, даними протоколів інших слідчих дій.

Суд належним чином перевіряв в судовому засіданні доводи ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах про те, що він не причетний до вбивства ОСОБА_4. Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення ОСОБА_2 відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Суд обгрунтовано, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вбивства під час розбійного нападу, послався на його показання в стадії досудового слідства, котрий, визнаючи свою винність у вбивстві потерпілої ОСОБА_4., давав детальні пояснення про обставини його спільного з двоюрідним братом проникнення до оселі потерпілої ОСОБА_4. і позбавлення її життя з наступним заволодінням її грошами.

Він, даючи зізнавальні показання, детально розповідав слідчим органам про обставини побиття ним потерпілої, а також про знаряддя злочину і узгодженість його дій з двоюрідним братом. При цьому він вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі причетній до злочину. Так саме з його слів слідчим органам стало відомо про те, що за пропозицією його двоюрідного брата вони прийшли до садиби потерпілої ОСОБА_4. щоб та віддала тому гроші за виконану роботу, як вони проникали в помешкання, і яка відбулась розмова з потерпілою, де він знайшов гроші і яку суму.

Як видно зі справи, у ОСОБА_2 не було підстав для самообмови, як і для обмови двоюрідного брата. Він в стадії досудового слідства неодноразово давав ті показання, якими суд обгрунтував свої висновки, в тому числі й в присутності захисника і під час відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису за участі понятих.

У справі відсутні також дані, які б свідчили про одержання цих показань обманним чи будь-яким іншим протиправним способом. Суд ретельно перевіряв доводи засудженого, аналогічні ти, що викладені у касаційних скаргах, про те, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства. Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи. А отже, суд, з'ясувавши причини зміни ОСОБА_2 показань в подальшому і давши даній обставині у вироку відповідну оцінк у, правильно обгрунтував свої висновки у вироку його показаннями, даними в стадії досудового слідства.

Крім того, ці показання ОСОБА_2 знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив в судовому засіданні. Вони підтверджуються даними висновку дактилоскопічної експертизи, яка, як свідчать матеріали справи, проведена з дотриманням вимог КПК (1001-05) , про те, що вилучені в помешканні потерпілої ОСОБА_4. сліди пальців рук, залишені пальцями правої руки ОСОБА_2; показаннями ряду вказаних у вироку свідків, які були запрошені понятими при проведенні слідчих дій у даній справі, про те, що слідчі дії за їхньої участі, і зокрема, з приводу виявлення і закріплення слідів пальців рук в помешканні потерпілої ОСОБА_4., а також відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_2 проводились з дотриманням вимог процесуального законодавства, останній давав показання з приводу обставин вбивства потерпілої вільно і послідовно без будь-якого примусу; висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних потерпіпій

ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та причину її смерті, що співпадає з показаннями засудженого ОСОБА_2, якими суд обгрунтував свої висновки; даними протоколів інших слідчих дій.

Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_2 у злочинах щодо потерпілої ОСОБА_4.

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_2 щодо потерпілої ОСОБА_4., суд виходив із сукупності всіх конкретних обставин справи. Сам характер його дій під час побиття потерпілої свідчить, що він діяв активно і узгоджено зі спільником, з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_4., з корисливих мотивів. Він виконав частину обсягу тих дій, які вони вважали за необхідне виконати для досягнення спільної мети. Завдаючи потерпілій і удари металевою трубою по голові, він безперечно усвідомлював що позбавляє її життя і бажали цього, тобто діяв з прямим умислом на вбивство. I оскільки, від таких дій настала смерть потерпілої, суд цілком обгрунтовано визнав його співвиконавцем умисного вбивства. А отже, наведені у касаційних скаргах доводи про недоведеність винності ОСОБА_2, є безпідставними.

Досліджуючи мотив злочинних дій ОСОБА_2 щодо потерпілої ОСОБА_4, суд обгрунтовано визнав його корисливим, оскільки він вчинив вбивство потерпілої під час розбійного нападу.

Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що під час досудового слідства і в судовому засіданні право на захист ОСОБА_2 не порушено, не допущено також інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути чи вплинули на правильність висновків суду щодо доведеності винності засудженого, як у рівній мірі й на правильність кваліфікації його дій. Органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах, А отже, доводи засудженого та його захисника у касаційній скарзі з цього приводу також є безпідставними.

Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_2 за пунктами 6, 12 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України (2341-14) .

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2, суд відповідно до ст. 65 КК України (2341-14) врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про його особу, те, що він вчинив злочини, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і в період іспитового строку за попереднім вироком. А отже, призначене йому покарання є справедливим, підстав для зміни вироку у цій частині також немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

ухвалила:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2007 року, щодо ОСОБА_2 -без зміни.