Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Міщенка С.М., Солодкова А.А.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на вирок Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2016 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України, уродженця м. Львова, зповною середньою освітою, студента НУ "Львівська політехніка", не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

у касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу судді апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

За вироком суду, ухваленим на підставі угоди про примирення з потерпілою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено узгоджене з потерпілою покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн.

Вказаною ухвалою судді апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 рокупро примирення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, прокурор звернувся з апеляційною скаргою на вирок, яким затверджено угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

Пунктом 3 частини 3 статті 394 КПК України передбачено, що вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

В силу ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Саме цими нормами процесуального закону й керувався апеляційний суд, ухвалюючи рішення від 22 липня 2016 року за апеляційною скаргою прокурора.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 424 КПК України, вирок Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 рокуне може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції, оскільки він не переглядався в апеляційному порядку.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову в відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження на вирок Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2016 року щодо ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.