Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: при секретарі Кравченка С.І., Щепоткіної В.В., Гапоні В.О.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2016 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040590000207, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. СтрюківкаТомаківського району Дніпропетровської області, який мешкає у АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК,

за участю прокурора Прихожанов В.О.,

Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Також цим вироком вирішено цивільні позови та долю речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою апеляційного суду змінено вирок суду першої інстанції. Постановлено зазначити у вступній частині вироку номер кримінального провадження - 12015040590000207. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вказує на порушення судом апеляційної інстанції вимог п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК, оскільки розгляд його апеляційної скарги відбувся за його відсутності, про що останній не був належним чином повідомлений.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали заперечення на касаційну скаргу засудженого в яких вони, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просять залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 у період часу з 24 квітня по 28 серпня 2015 року, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, на автомобілі - малотоннажному фургоні марки "Renault" моделі "Маster" з реєстраційним номером ВС9626ВЕ з пасовищ, розташованих у Томаківському районі Дніпропетровської області, шляхом вільного доступу, таємно викрадали крупну рогату худобу, тим самим спричинили матеріальні збитки наступним особам:

- ОСОБА_6 на суму - 10 450 грн;

- ОСОБА_8 на суму - 14 500 грн;

- ОСОБА_7 на суму - 13 500 грн;

- ОСОБА_9 на суму - 10 854 грн;

- ОСОБА_10 на суму - 26 109 грн;

- ОСОБА_11 на суму - 7 360 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Пунктом "с" ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника. Також право на захист закріплено у п. 5 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторони кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду лише у разі, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомила про поважні причини свого неприбуття.

Проте апеляційний суд цих вимог закону не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд розглянув скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 за його відсутності, при цьому у матеріалах провадження відсутні дані, які б відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК підтверджували факт отримання нимповідомлення про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги.

Разом із тим, при перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що в апеляційній скарзі обвинувачений не зазначав про те, що він не бажає особисто брати участь у апеляційному розгляді кримінального провадження, а при справі зберігається конверт, в якому надсилалася судова повістка ОСОБА_5, і котрий був повернутий до суду у зв'язку з тим, що адресат за зазначеною адресою не проживає. (т. 4 а.п. 2).

До того ж, з аудіозапису судового засідання на технічному носії інформації убачається, що апеляційний суд після відкриття судового провадження у ході з'ясування явки учасників процесу в судове засідання, не вияснив причин неприбуття обвинуваченогоОСОБА_5, не перевірив інформації щодо отримання ним судової повістки і, всупереч вимогам ч. 4 ст. 405 та п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК, розглянув справу за його відсутності.

Таким чином, розглянувши справу в апеляційному порядку без участі обвинуваченогоОСОБА_5, суд не дотримався одного з основних принципів кримінального судочинства - права засудженого на захист, а тому ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно усунути вказані порушення, повно і всебічно перевірити усі наведені в апеляційних скаргах доводи та прийняти обґрунтоване і законне рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2016 року щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.