Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Григор'євої І.В., Леона О.І.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року,

Указаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК - до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн), за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк один рік, за ч. 1 ст. 357 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк два роки, за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, за ч. 2 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років два місяці.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_2 визначено у виді позбавлення волі на строк п'ять років два місяці.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів за таких обставин.

09 липня 2015 року близько 08.00 год., він, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 на суму 14 060 грн.

16 липня 2015 року близько 10.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи у тій же квартирі, повторно вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 на суму 3 500 грн.

11 серпня 2015 року близько 10.00 год. він, перебуваючи біля ПАТ "ТНК Граніт" по вул. Броварській, 40 в с. Щорсівці Коростенського району, повторно незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 2101 (державний номерний знак НОМЕР_1), належним ОСОБА_4, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 15 000 грн.

16 липня 2015 року близько 10.00 год., він же, перебуваючи у будинку ОСОБА_5 у с. Стремигороді Коростенського району, таємно викрав ключі від квартири АДРЕСА_3 належної ОСОБА_6, після чого близько 18.00 год проник в цю квартиру, звідки викрав офіційні документи (дві банківські картки ПАТ КБ "ПриватБанк", банківську картку банку АТ "Ощадбанк", а також аркуш з банківськими реквізитами та пін-кодом) та повторно вчинив крадіжку майна ОСОБА_6 на суму 3 500 грн. Цього ж дня ОСОБА_2 з корисливих мотивів шляхом введення пін-коду через банкомат заволодів коштами ОСОБА_6 на суму 500 грн.

19 серпня 2015 року близько 03.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4, повторно незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 21011 (державний номерний знак НОМЕР_2), належним ОСОБА_7, завдавши останній матеріальної шкоди на суму 15 782 грн.

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, просить змінити вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного та пом'якшити із застосуванням статей 69, 75 КК призначене засудженому покарання, про що наводить відповідні доводи.

Розглянувши касаційну скаргу, дослідивши долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні ОСОБА_2 покарання місцевий суд, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів (два з яких є тяжкими), фактичні обставини його вчинення (кількість злочинних епізодів), дані про особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, що він уперше притягається до кримінальної відповідальності, такі обставини, що пом'якшують покарання як: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне добровільне відшкодування завданих збитки, а також відсутність обставин, що його обтяжують.

З огляду на викладене місцевий суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій статей за якими його засуджено. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості не вбачається.

Усі доводи захисник на обґрунтування необхідності пом'якшити ОСОБА_2 покарання із застосуванням статей 69, 75 КК, ретельно перевірив апеляційний суд, зокрема щодо наявності на утриманні засудженого малолітньої дитини, і у межах своїх повноважень та в порядку, визначеному ст. 404 КПК, для їх спростування у своїй ухвалі навів відповідні аргументи з дотриманням вимог ст. 419 КПК.

Таким чином, покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК, воно відповідає вчиненому та особі засудженого.

Переконливих доводів для зміни судових рішень та пом'якшення із застосуванням статей 69, 75 КК призначеного засудженому покарання з касаційної скарги не убачається.

Таким чином, оскільки зі скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, у відкритті касаційного провадження належить відмовити згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 6 розділу XIІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд

Відмовити захиснику ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.