Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів за участю прокурора

Скотаря А.М., Пивовара В.Ф., Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постановлене судове рішення щодо засудженого ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а:

Вироком Косівського районного суду Iвано-Франківської області від 30 червня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.355 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов"язки, передбачені ст.76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 липня 2004 року о 20 год. в с.Уторопи Косівського району Iвано-Франківської області, маючи на меті примусити ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов"язань, а саме повернення боргу в сумі 850 грн., за попередньою змовою із своїми синами ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на власному автомобілі приїхав до господарства потерпілого, примусив його сісти в автомобіль і повіз у м.Косів, де зобов"язав ОСОБА_4 повернути борг. По дорозі у м.Косів в салоні автомобіля ОСОБА_1 завдав потерпілому два удари по голові, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор у зв"язку із неправильним застосуванням кримінального закону при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.355 КК України (2341-14) , просить скасувати постановлений щодо останнього вирок і направити справу на нове розслідування.

Також зазначає, що суд неправильно визнав як обтяжуючу вину обставину вчинення ОСОБА_1 злочину за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за примушування ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов"язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого.

ОСОБА_4, згідно з даними судово-медичної експертизи, були при цьому заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст.277 КПК України (1001-05) , під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред"явлене особі обвинувачення.

Зміна обвинувачення не допускається за умов обов"язковості проведення досудового слідства і у цьому випадку за наявністю до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на нове розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи до початку судового слідства клопотань про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 не надійшло. В судових дебатах прокурор, який брав участь у розгляді справи, підтримав обвинувачення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.355 КК України (2341-14) в повному обсязі і зазначив, що його вина повністю доведена зібраними у справі доказами. Просив суд призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.355 КК України (2341-14) .

В передбаченому законом порядку, ст.349 КПК України (1001-05) , вирок щодо засудженого прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оскаржувався і неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 не оспорювалась.

Відповідно до ст.281 КПК України (1001-05) , підстави для повернення справи на нове розслідування можуть виникнути на будь-якому етапі судового розгляду: у підготовчий частині судового засідання, під час судового слідства чи судових дебатів і як вбачається, на жодній стадії судового процесу таких підстав не виникло, вирок набрав законної сили.

Касаційна інстанція, відповідно до ст.396 КПК України (1001-05) , може скасувати вирок і направити справу на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд в залежності від того, у якій стадії процесу допущені порушення закону.

Однак, вивченням матеріалів справи не встановлено порушень вимог закону, які тягнуть скасування постановленого рішення з необхідністю направлення справи на нове розслідування і доводи касаційного подання колегія суддів визнає необгрунтованими.

Разом з тим, суд визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з п.4 ст.67 КК України (2341-14) та роз"яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , якщо якась із обставин передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання не може ще раз враховувати її як обтяжуючу покарання обставину, у зв"язку з чим вирок в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Вирок Косівського районного суду Iвано-Франківської області від 30 червня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити і виключити з нього посилання суду на обтяжуючу покарання обставину вчинення ним злочину за попередньою змовою групою осіб.

В решті вирок залишити без зміни.