Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:головуючого Орлянської В. І.,
суддів: Лагнюка М. М., Суржка А.В.,
при секретарі
судового засідання Гапоні В.О.,
розглянула в судовому засіданні подання Апеляційного суду Львівської області, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання захисника ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження № 12012000000000011 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ст. 138, частинами 2, 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за апеляційними скаргами на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
в с т а н о в и л а:
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у порядку ст. 34 КПК України надійшло подання Апеляційного суду Львівської області про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисників на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року з Апеляційного суду Львівської області до іншого суду апеляційної інстанції.
Зі змісту подання вбачається, що ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2016 року відмовлено у задоволенні подання апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 з одного суду апеляційної інстанції до іншого з посиланням на те, що 10 суддів, а саме: Пешков М. І., Гуцал І. П., Галин В. П., Романюк М.Ф., Валько Н. М., Тенюх В. П., Гончарук Л. Я., КалинякО. М., Стельмах І. О. та Головатий В. Я. не брали раніше участь у розгляді вказаного кримінального провадження. До Апеляційного суду Львівської області це кримінальне провадження надійшло 09 серпня 2016 року, однак до 22 вересня цього ж року автоматизованою системою діловодства не вдавалося сформувати склад колегії для розгляду справи за відсутності потрібної кількості суддів. І тільки після виходу суддів з відпусток 22 вересня 2016 року система визначила колегію у складі таких суддів: Гончарук Л. Я., Гуцала І. П. та Марітчак Т. М. Цього ж дня суддя Гуцал І. П. подав заяву про самовідвід, внаслідок чого було проведено повторний автоматизований розподіл справи, проте визначення колегії не відбулося внаслідок відсутності потрібної кількості суддів. Також зазначено, що судді, перераховані в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ як такі, що не брали раніше участь у розгляді вказаного кримінального провадження, подали заяви про самовідвід - Пешков М. І., Тенюх В. П., КалинякО. М.; Галин В. П., Романюк М. Ф. та Валько Н. М. приймали участь у розгляді справи; Головатий В. Я. приймав рішення в суді першої інстанції. У зв'язку з чим у поданні зроблено посилання на п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України як на підставу для передачі вказаних апеляційних скаргна розгляд іншого суду апеляційної інстанції.
Крім того, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання його захисника ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами на вирок суду першої інстанції з Апеляційного суду Львівської області до Апеляційного суду м. Києва.
Клопотання ОСОБА_2 мотивовано тим, що всі судді Апеляційного суду Львівської області вже брали участь у розгляді справи щодо нього, а тому сформувати неупереджений склад суду у цьому суді неможливо. На це вказує і та обставина, як зазначено у клопотанні, що справа з апеляційними скаргами перебуває у зазначеному суді з 14 квітня 2016 року та досі не призначено до розгляду. Разом із цим, обвинувачений посилається на його місце проживання та роботи у м. Києві, як на виняткову обставину для передачі справи до Апеляційного суду м. Києва, а також посилається на місцезнаходження органу досудового розслідування (Генеральної прокуратури України) у цьому ж місті.
Захисник ОСОБА_3 подав клопотання аналогічне за змістом клопотанню обвинуваченого, яке містить такі ж самі доводи для передачі справи щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами обвинуваченого та захисників на вирок Сихівського районного суду м. Львовавід 14 лютого 2014 рокудо Апеляційного суду м. Києва.
Перевіривши наведені у поданні та клопотаннях доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що подання апеляційного суду підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Згідно з ч. 3 вищезазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, до Апеляційного суду Львівської області на новий апеляційний розгляд надійшло кримінальне провадження № 12012000000000011 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ст. 138, частинами 2, 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого та захисників на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року, визначення колегії суддів для розгляду вказаного кримінального провадження не відбулося, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
З огляду на вимоги ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Разом з цим, з огляду на вимоги процесуального закону, кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тільки у виняткових випадках, якщо іншим чином забезпечити виконання завдань цього провадження неможливо.
Проте, обвинуваченим та його захисником у клопотаннях не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності направлення кримінального провадження до Апеляційного суду м. Києва, які могли б слугувати підставою для визнання їх винятковими. Посилання ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на місце проживання й роботи обвинуваченого у м. Києві як на обставину для передачі справи до іншого суду апеляційної інстанції, ніякими документами не підтверджено, а тому неможливо визнати її винятковою.
Виходячи зі змісту положень ст. 34 КПК України та з огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Апеляційного суду Львівської області та з урахуванням територіальної доступності направити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 до Апеляційного суду Тернопільської області для його перегляду в апеляційному порядку.
За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання захисника ОСОБА_3 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Подання Апеляційного суду Львівської області задовольнити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Кримінальне провадження № 12012000000000011 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ст. 138, частинами 2, 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого та захисників на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року направити з Апеляційного суду Львівської області до Апеляційного суду Тернопільської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
|
В. І. Орлянська
М. М. Лагнюк
А.В.Суржок
|