Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Колесниченка В.М., Крижановського В.Я.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та його представника потерпілого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року та вирок Апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_1
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, уродженця м. Маріуполя
Донецької області, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
засуджено за ст. 119 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та на нього покладено відповідні обов'язки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено раніше обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 33 733,06 грн. матеріальної шкоди та 80 000 грн. моральної шкоди.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано та призначено йому за ст. 119 ч. 1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту взяття його під варту.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання період його тримання під вартою з 30 жовтня 2013 року по 18 лютого 2014 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
На вказані вироки судів обох інстанцій засуджений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 подали свої касаційні скарги.
При вивченні матеріалів справи судом касаційної інстанції було встановлено, що Апеляційним судом Донецької області під час призначення справи до касаційного розгляду не були виконанні вимоги ст.ст. 387, 350 КПК України 1960 року в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність зняття справи з касаційного розгляду та виконання вимог закону, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що справу слід зняти з касаційного розгляду з наступних підстав.
Статтею 387 КПК України 1960 року визначено порядок подання касаційних скарг та вимоги до них, обов'язковість виконання яких є передумовою для призначення справи до касаційного розгляду.
Так, відповідно до положень статті 387 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову. Зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 350 ч. 1 КПК України 1960 року в касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, яка подає касаційну скаргу, яке повинно узгоджуватися з положеннями ст. 396 ч.1 КПК України 1960 року щодо повноважень касаційного суду приймити одне з рішень, передбачених цією статтею.
Крім того, при обґрунтуванні доводів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення особі, яка подає касаційну скаргу необхідно враховувати зміст статті 398 КПК України 1960 року, яка визначає підстави для скасування або зміни вироку.
Так, відповідно до ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року). Однобічність і неповнота досудового та судового слідства відповідно до зазначеної статті не можуть бути предметом розгляду касаційної інстанції.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні судових рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Касаційна скарга потерпілого ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 350 ч. 1 КПК України 1960 року, а саме: в касаційній скарзі вказується на однобічність та неповноту судового розгляду, при цьому в ній не зазначено в чому саме полягає незаконність вироку апеляційного суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року і доводи на обґрунтування цього, а також в ній не зазначено прохання особи, яка подає скаргу, щодо судового рішення з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 396 ч. 1 КПК України 1960 року.
Не відповідає вимогам ст. 350 ч. 1 КПК України 1960 року і касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_4, оскільки в ній також зазначається про однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів обох інстанцій фактичним обставинам справи, що не є відповідно до ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року підставами для скасування або ж зміни вироків судів. Особі необхідно зазначити в чому саме полягає незаконність судових рішень, з посиланням на положення ст. 398 ч. 1 КПК України та відповідним обґрунтуванням і наведенням доказів цього.
Апеляційний суд зазначених вимог процесуального закону належним чином не врахував та після надходження касаційних скарг потерпілого та його представника їх відповідність вимогам ст.ст. 387, 350 КПК України 1960 року не перевірив і рішення відповідно до вимог ст. 352 КПК України не прийняв.
Наведене виключає можливість касаційного розгляду справи, у зв'язку з чим її необхідно зняти з розгляду та направити до апеляційного суду, який постановив вирок, для виконання зазначених вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 387, 389, 392, 394 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (1402-19) , колегія суддів
у х в а л и л а :
зняти кримінальну справу щодо ОСОБА_1 з касаційного розгляду і повернути її Апеляційному суду Донецької області для виконання вимог ст.ст. 350, 352, 387 КПК України 1960 року.
Судді:
В.В.Наставний
В.М.Колесниченко
В.Я.Крижановський