461/3326/15-к Про відмову у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду - 27.10.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 27 жовтня 2016 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року у кримінальному провадженні щодо засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за участю прокурора Деруна А.І.,

У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, мотивуючи допущенням апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, оскільки було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому апеляційним судом не було взято до уваги, що прокурор прокуратури Львівської області не брав участі в судовому розгляді кримінального провадження щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і про ухвалення вироку Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року прокуратурі Львівської області стало відомо лише 25 вересня 2015 року після того, як надійшла апеляційна скарга від особи, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання першого заступника прокурора Львівської області про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого вироку Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року стосовно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року затверджено угоду про примирення, укладену 19 березня 2015 року між потерпілим ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_3 Засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 355 КК України до покарання, узгодженого сторонами угоди про примирення, у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю один рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Затверджено угоду про примирення, укладену 19 березня 2015 року між потерпілим ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_2 Засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 355 КК України до покарання, узгодженого сторонами угоди про примирення, у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю один рік із покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На цей вирок першим заступником прокурора Львівської області подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому обґрунтовано причини пропуску тим, що прокуратура Львівської області не брала участі в судовому розгляді кримінального провадження щодо засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та дізналася про ухвалення вироку суду від 22 липня 2015 року щодо останніх лише 25 вересня 2015 року після того, як до прокуратури області надійшла апеляційна скарга від особи, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Відповідно до п 4. ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Між тим ні прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, ні прокурор вищого рівня не скористалися правом оскарження судового рішення у встановлені кримінальним процесуальним законом строки.

Незважаючи на встановлений законом тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у цьому випадку від 22 липня 2015 року, з апеляційною скаргою прокурор звернувся лише 27 жовтня 2015 року.

При цьому в апеляційній скарзі, обгрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, перший заступник прокурора області послався на таку обставину: оскільки прокуратура області не брала участі у судовому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, їм і не було відомо про ухвалений вироку від 22 липня 2015 року, про який, начебто, дізналися після звернення іншого учасника кримінального провадження після 25 вересня 2015 року (а.к.п. 120-125).

Разом із тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, був присутнім при оголошенні вироку (а.к.п. 76-77, 78-80).

Крім того, матеріалами кримінального провадження встановлено, що довідка про результати розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із копією постановленого вироку від 22 липня 2015 року направлена прокуратурою Галицького району м. Львова до прокуратури Львівської області 24 липня 2015 року (а.к.п. 135-140).

Водночас суд касаційної інстанції констатує, що норми КПК України (4651-17) не передбачають прямих обов'язків учасників провадження, зокрема і суду, повідомляти прокуратури областей про результати судового розгляду, тому суд обґрунтовано відмовив у поновленні строків на апеляційне оскарження вироку суду. Та обставина, що про постановлення вироку прокурору вищого рівня стало відомо лише після 25 вересня 2015 року, сама по собі не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження вироку.

З огляду на викладене апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку оскарження вироку суду першої інстанції, діяв відповідно до вимог КПК України (4651-17) , а отже, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 376, 399, 436 КПК України, суд

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 листопада

2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання першого заступника прокурора Львівської області про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.