Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Глоса Л.Ф., Федченка О.С.

за участю прокурора

Кривов'яза Я.I.

засудженого

ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 3 липня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2007 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України,

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) без конфіскації майна,

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) без конфіскації майна, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3 та в її умисному вбивстві з користі за таких обставин.

ОСОБА_1. 22 жовтня 2006 року приблизно о 23 годині, маючи умисел на незаконне заволодіння коштами своєї родички ОСОБА_3, проник до її АДРЕСА_1, де реалізовуючи свій умисел, направлений на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_3, завдавав по голові удари металевою лопаткою, стискав шию руками, а потім, продовжуючи реалізувати свій умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_3, завдав декілька ударів ножем по шиї та інших частинах тіла до тих пір, поки вона не перестала подавати ознаки життя.

Смерть ОСОБА_3 настала в результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних у момент спричинення, внаслідок відкритих поранень голови, що супроводжувалися переломом склепіння черепа та субарахноїдальним крововиливом.

Після цього, ОСОБА_1. незаконно заволодів її майном на загальну суму 110 грн. та залишив місце події.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити йому покарання, мотивуючи тим, що судом не враховано всіх даних про його особу, зокрема, його неповнолітній вік, а також те, що він щиро розкаявся в вчиненому та сприяв розкриттю злочину;

- захисник-адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо його підзахисного ОСОБА_1: закрити провадження за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) , оскільки, на його думку, така кваліфікація дій є зайвою, бо умисел ОСОБА_1 був направлений на вчинення умисного вбивства з користі. Крім того, посилається на те, що апеляційним судом невірно застосовано ст. 69 КК України (2341-14) , оскільки керувався її положеннями при мотивації лише додаткової міри покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі його показаннями, в яких він визнав повністю себе винним та пояснив, що 22 жовтня 2006 року приблизно о 23 годині з метою заволодіння грошима прийшов до своєї родички ОСОБА_3, де взявши металеву лопатку, спочатку завдав їй декілька ударів по голові, а потім з метою позбавлення її життя став завдати удари ножем по шиї. Також визнав, що, спричиняючи удари по голові та шиї потерпілої, усвідомлював, що такі його дії призведуть до смерті ОСОБА_3 Крім того, підтвердив, що після вчиненого заволодів грошима потерпілої, які використав на власний розсуд.

У ході відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_1. добровільно та докладно розповів і показав на місці, за яких обставин він вчинив злочини щодо ОСОБА_3

Як убачається з висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для її життя та здоров'я у виді численних гематом, крововиливів та переломів, смерть потерпілої настала в результаті відкритих поранень голови, що супроводжувалось переломом черепа та травматичним субарахноїдальним крововиливом.

Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що про вбивство матері їй стало відомо 23 жовтня 2006 року. Також підтвердила, що коли вона останній раз бачила маму живою, та повідомила, що до неї інколи приходить ОСОБА_1., якого вона годувала і який часто викрадав речі.

На підставі аналізу зазначених доказів та ретельної перевірки інших матеріалів справи, у тому числі показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даних протоколів огляду місця події, впізнання предметів, висновків судових експертиз (тарасологічної, медико-криміналістичної, імунологічної та цитологічної), суд дійшов правильного висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу з проникненням у житло, поєднаному із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень та в умисному вбивстві з корисливих мотивів, а його дії правильно кваліфікував за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) врахував дані про його особу, в тому числі обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, і правильно призначив покарання в межах санкції закону, за яким його визнано винним.

Підстав для пом'якшення покарання, як про це поставлено питання у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.