Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т.А.,

суддів Міщенка С. М., Солодкова А. А.,

при секретарі Асановій Є.С.,

за участю прокурора Поліщука В.В.,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Лещенка Д.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2016 року.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року, залишеним ухвалою апеляційного суду, без змін,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Фруктового Мелітопольського району Запорізької області, який мешкає АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.

Цим вироком засуджено й ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він за пособництвом ОСОБА_3 (діючи за попередньою змовою з ним) за обставин, встановлених судом і детально викладених у вироку, у період із 03 березня до 18 березня 2015 року здійснював незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

Так, засуджений у вечірній час 03 березня 2015 року біля продовольчого магазину на АДРЕСА_2 через ОСОБА_3 збув ОСОБА_4, котрий діяв в рамках оперативної закупки, за 140 грн. 2,54 гр (у перерахунку на сухий залишок) наркотичного засобу канабісу.

За таких обставин він 14 березня 2016 року, діючи повторно, у цьому ж місці у вечірній час збув цій же особі за 140 грн. 2.37 гр. (у перерахунку на сухий залишок) цього ж наркотичного засобу - канабісу.

За таких обставин 18 березня 2016 року, діючи повторно, у цьому ж місці у вечірній час збув цій же особі за 140 грн. 1.17 гр. (у перерахунку на сухий залишок) цього ж наркотичного засобу - канабісу.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність його вини та правильність кваліфікації дій, просить ухвалені стосовно останнього судові рішення змінити у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону при призначенні покарання та невідповідністю покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого. Вважає, що судами не надано належної оцінки відсутності обтяжуючих обставин, а також тому, що збут наркотичних речовин шляхом оперативної закупівлі є пом'якшуючою обставиною.

Заслухавши доповідача, доводи захисника засудженого - адвоката Лещенко Д.Ю., заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин, встановлених і викладених судом у вироку, а також правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзіне оскаржуються, з цього приводу не надійшло касаційних скарг і від інших учасниківсудового розгляду, а тому у касаційному порядку не переглядаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно зі змісту вироку, суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, повною мірою врахував дані про його особу (раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває). З огляду на викладене, а також за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів (а вони є тяжкими), котрий свою вину у них заперечував, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах реального відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, проте термін такого покарання визначив у мінімальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

З такими висновками погодився й апеляційний суд.

Ухвала апеляційного суду постановлена згідно з вимогами кримінального процесуального закону, належним чином мотивована і відповідає ст. 419 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_2 призначено правильно.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, статтями 376, 434, 436 КПК України, п. 6 розділу ХП "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Лещенка Д.Ю. залишити без задоволення, а вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2016 рокущодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.