Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: при секретарі Животова Г.О., Квасневської Н.Д., Гапоні В.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката Протоповича А.Р. на вирок Апеляційного суду Рівненської області від 12 травня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180010004048, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК,

за участю прокурора Пантєлєєвої А.С.,

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Також цим вироком вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Вироком апеляційного суду скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 в частині призначення покарання. Призначено ОСОБА_5: за ч. 1 ст. 309 КК покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням частин 1, 2 ст. 69 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі адвокат ПротоповичА.Р. просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок суворості. Вказує на те, що скасовуючи рішення місцевого суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, суд апеляційної інстанції недостатньо врахував всі пом'якшуючі покарання обставини, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, сімейні обставини, матеріальний і психологічний стан засудженого, мотиви вчинення інкримінованих йому злочинів, а також поведінку після вчинення злочину та усвідомлення ним протиправності скоєного.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 05 липня 2015 року близько 19.00 год в підїзді АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 6,855 г за 100 грн.

Він же, весною 2015 року у невстановлений час, придбав шляхом привласнення знайденого, зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 117,997 г, обіг якого заборонено до 08 липня 2015 року, тобто до моменту вилучення в ході проведення огляду за місцем його проживання у квартирі АДРЕСА_1.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисника не оспорюються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги захисника про незаконність вироку апеляційного суду, яким скасовано вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК та постановлено свій вирок з призначенням засудженому покарання, яке він має відбувати реально, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження касаційним судом встановлено, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5, яким йому за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням статей 69, 70 КК було призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК, дійшов правильного висновку про те, що застосування до засудженого вимог ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке в кінцевому рахунку призвело до призначення йому надто м'якого покарання, оскільки суд першої інстанції повторно урахував ті ж самі пом'якшуючі покарання обставини, що й при призначенні покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК.

Такий висновок апеляційного суду колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки при призначенні покарання цей суд, керуючись вимогами ст. 65 КК урахував, як конкретні обставини справи так і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_5, а також обставини, що пом'якшують покарання. Між тим, як правильно зазначено в ухвалі, щире каяття засудженого, позитивна характеристика, відсутність попередніх судимостей та утримання хворої матері було достатньо для застосування положень частин 1, 2 статті 69 КК, однак, з урахуванням суспільної небезпечності вчинених злочинів, не утворювало законних підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, урахувавши повною мірою усі обставини кримінального провадження, суд апеляційної інстанції призначив ОСОБА_5 покарання у виді і розмірі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, а тому його не можна визнати невідповідним ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Отже законних підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК для скасування або зміни вироку апеляційного суду у зв'язку із необхідністю суворістю пом'якшення призначеного ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК за доводами касаційної скарги захисника, у колегії суддів немає.

Оскільки кримінальний закон апеляційним судом застосовано правильно, тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу захисника Протоповича А.Р. слід залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_5 - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Рівненської області від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Протоповича А.Р. - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.