Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі колегії:

головуючого Колесниченка В. М.,

суддів: Дембовського С. Г., Крижановського В. Я.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_2,

За вироком Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця м. Чугуєва Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні та засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1 813 грн 96 коп., на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову змінено, збільшено суму грошового відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 до 15 000 грн.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він приблизно о 00 год. 16 травня 2015 року, поблизу піцерії "Ріко" по проспекту Тракторобудівників, 92-В у м. Харкові, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за раптово виниклим умислом та неприязними відносинами, наніс один удар рукою в обличчя раніше не знайомого ОСОБА_1, заподіявши йому двобічний перелом нижньої щелепи: в область кута з права з переходом на суглобовий відросток та між виросткову вирізку без зсуву, перелом тіла нижньої щелепи зліва в зоні 2, 3 зубів без суттєвого зсуву, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 зазначає про незаконність ухвали апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову та порушує питання про задоволення цивільного позову та стягнення із засудженого ОСОБА_2 на його користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. В обґрунтування своїх тверджень посилається на те, що суд апеляційної інстанції хоча і збільшив суму грошового відшкодування моральної шкоди, однак не врахував фізичний та моральний стан потерпілого після нанесеного тілесного ушкодження, що внаслідок протиправних дій засудженого йому потрібно провести імплантацію двох зубів, постійно звертатися до лікаря - стоматолога, він також не може займатися боксом та іншими видами спорту, вживати тверду їжу, холодні, кислі солодкі та гарячі напої, повинен контролювати навантаження на челюсті.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, перевіривши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи потерпілого про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій положень законодавства при вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, у тому числі вимог розумності та справедливості, не заслуговують на увагу.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як убачається із ухвали апеляційного суду, вищенаведені вимоги при збільшенні суми грошового відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 з 3 000 грн до 15 000 грн дотримано.

Так, суд при частковому задоволенні цивільного позову у частині відшкодування потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди, виходив із засад розумності та справедливості, та врахував, відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, глибину душевних страждань потерпілого, якому внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, ОСОБА_1 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження - двобічний перелом нижньої щелепи, характер моральних страждань, завданих потерпілому, тривале лікування останнього з оперативним втручанням, незручності та зміну його життєвого укладу, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності та тривалою обмеженістю руху щелепи. Окрім того, апеляційним судом було також враховано майновий стан засудженого ОСОБА_2

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1, які за змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, дійшов висновку про те, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову, а саме розміру стягнення із засудженого ОСОБА_2 моральної шкоди підлягає зміні, шляхом збільшення суми її відшкодування до 15 000 грн.

Судові рішення у частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, є обґрунтованими та належним чином мотивованими.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень убачається, що підстави для її задоволення відсутні, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

З урахуванням наведеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.