Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Синявського О.Г.,

суддів за участю прокурора захисника ОСОБА_5 і ОСОБА_1., ОСОБА_2. ОСОБА_3

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4. і його захисника ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2007 року щодо ОСОБА_4.

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_4,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.286 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_6. на відшкодування матеріальної шкоди - 15396 грн. 11 коп., моральної шкоди - 250000 грн.

ОСОБА_4. засуджено за те, що він 03.08.2006 року близько 7 год. 30 хв., не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, талону до нього, реєстраційного документу на автомобіль, керуючи автомобілем ЗАЗ-110307, що належав IНФОРМАЦIЯ_2, рухався IНФОРМАЦIЯ_3, порушивши вимоги п. п. 1.3, 1.5, 12.1, 2.1а, 2.1б Правил дорожнього руху України, не справився з керуванням і допустив наїзд на автомобіль "Даймлер-Крайслер-217", що стояв біля правої обочини по смузі руху автомобіля ЗАЗ-110307, в результаті чого пасажирка автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_7. була смертельно травмована та померла на місці ДТП.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2007 року вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2006 року щодо ОСОБА_4. в частині вирішення цивільного позову потерпілої скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_4., доводячи свою невинуватість у вчиненні злочину, за який його засуджено, зазначає про неповноту та однобічність досудового та судового слідства. Посилається на суворість призначеного покарання та порушення його прав апеляційною інстанцією у зв'язку з розглядом справи апеляційним судом без його участі. Просить судові рішення скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) ;

- захисник ОСОБА_3. стверджує, що в діях ОСОБА_4. відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України (2341-14) , а призначене йому покарання є надмірно суворим. Посилається на те, що апеляційним судом порушено право засудженого на захист, оскільки його мати не була допущена до участі у справі як захисник, а також на порушення ст. 358 КПК України (1001-05) тим, що апеляційним судом не було задоволено клопотання ОСОБА_4. про його доставку в суд апеляційної інстанції. Просить судові рішення щодо ОСОБА_4. скасувати або призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_3 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційних скарг, скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, зокрема ст.ст. 44, 358, 362 КПК України (1001-05) .

Як убачається з матеріалів справи, не погоджуючись з постановленим щодо ОСОБА_4. вироком, його захисник ОСОБА_3. подав апеляцію, доводячи невинуватість підзахисного у вчиненні злочину, за який його засуджено, та стверджуючи про суворість призначеного йому покарання. Також була подана апеляція потерпілою ОСОБА_6., в якій вона стверджувала про невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого та просила апеляційний суд вирок скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, призначивши суворіше покарання.

Проте суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. 358 КПК України (1001-05) , відповідно до якої засуджений підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення його становища, не викликав ОСОБА_4, який був взятий під варту в залі суду, у засідання суду апеляційної інстанції і справу розглянув без нього, що є порушенням права засудженого на захист і істотним порушенням КПК України (1001-05) .

Крім того, з матеріалів справи видно, що 26.12.2006р. засуджений ОСОБА_4. подав до апеляційного суду заяву про допуск до участі у справі як захисника його матір - ОСОБА_8., яка також надала суду заяву аналогічного змісту. Проте, всупереч вимогам ст.ст. 44, 362 КПК України (1001-05) , це клопотання апеляційним судом не вирішувалось і ОСОБА_8. до участі у справі при її апеляційному розгляді 24.01.2007 року допущеною не була.

За таких обставин ухвала апеляційного суду від 24.01.2007 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду належить усунути порушення вимог ст.ст. 44, 358, 362 КПК України (1001-05) , перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляцій та прийняти законне й обгрунтоване рішення, виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційні скарги засудженого ОСОБА_4. і його захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2007 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в той же суд.