Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.

суддів Єлфімова О.В., Щепоткіної В.В.,

при секретарі Гапоні В.О.,

за участю прокурора Прихожанова В.А.,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2016 року,

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2016 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Лави Сосницького району Чернігівської області та проживає по АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в с. Вільшани Сосницького району Чернігівської області та проживає АДРЕСА_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 щодо якого судові рішення не оскаржувались.

Згідно вироку суду, в середині вересня 2014 року близько 13.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї господарства АДРЕСА_3, під час бесіди із неповнолітнім, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, шляхом пропозицій та вмовлянь, втягнув останнього у злочинну діяльність, після чого вони удвох, за попередньою змовою того ж дня близько 22.00 години із охоронюваної території МТФ СК "Куковицький" вчинили крадіжку 60 л. дизельного палива.

В середині вересня 2014 року, близько 22.00 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою крадіжки чужого майна, прибув на охоронювану територію МТФСК "Куковицький", яка розташована в с.Куковичі Менського району Чернігівської області, де шляхом вільного доступу із трактора К-701 викрав 60 л. дизельного палива, чим заподіяв СК "Куковицький" майнову шкоду на загальну суму 825 грн.

Також, 01.09.2015 року, близько 23.00 години ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, з метою крадіжки чужого майна, прибули до господарства ОСОБА_4, яке розташоване по АДРЕСА_4, де проникли до приміщення сараю, звідки викрали картоплю вагою 120 кг., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 240 грн.

В ніч з 02.09.2015 року на 03.09.2015 року, близько опівночі, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, прибули до вказаного господарства потерпілої ОСОБА_4, де проникли до приміщення сараю звідки таємно, повторно вчинили крадіжку картоплі вагою 180 кг., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 360 грн.

В ніч з 03.09.2015 року на 04.09.2015 року, близько опівночі, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, прибули до вказаного господарства потерпілої ОСОБА_4, де проникли до приміщення сараю звідки таємно, повторно вчинили крадіжку картоплі вагою 180 кг., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 360 грн.

Також, в ніч з 10.09.2015 року на 11.09.2015 року, близько 00.30 год., ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, прибули до вказаного господарства потерпілої ОСОБА_4, де проникли до приміщення сараю звідки таємно, повторно вчинили крадіжку картоплі вагою 300 кг., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 600 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що матеріали справи, а також дані про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дають достатніх підстав для застосування ст. 75 КК України. Вважає призначене засудженим покарання м'яким. Апеляційний суд не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора та не дав на них мотивованих відповідей, а тому ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

На касаційну скаргу надійшли заперечення від засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. За своїм змістом ухвала апеляційного суду повинна відповідати вимогам ст. 419 КПК України. У ній мають бути наведені мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані та жоден із них не повинен залишитися без відповіді.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався.

Зокрема, надаючи відповідь на доводи апеляції прокурора, суд апеляційної інстанції належним чином не врахував тяжкість вчинених ним злочинів, а саме те, що вони відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, кількість епізодів злочинної діяльності, наявну обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім того апеляційний суд не дав належну оцінку даним про особу ОСОБА_1, а саме його негативним характеристикам, а також тому, що він раніше двічі засуджувався за вчинення злочинів до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України і знову вчинив нові злочини, що ставить під сумнів висновки суду про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Таким чином, ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК України у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про м'якість призначеного покарання засудженому ОСОБА_2, то на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду в цій частині вимог закону дотримався.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд взяв до уваги дані про його особу, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність негативних характеристик та врахував наявну обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2, а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку, і пришов до обґрунтованого висновку про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

З такими висновками суду погоджується і колегія суду касаційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційний суд повинен належним чином перевірити доводи апеляційної скарги прокурора та постановити рішення, яке буде відповідати вимогам ст. 419 КПК України. Разом із тим, якщо під час нового розгляду справи не буде встановлено інші обставини, що можуть вплинути на висновки суду щодо покарання ОСОБА_1, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м'яким.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 433 - 439 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Цю ж ухвалу щодо ОСОБА_2залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.