Про згвалтування та насильнецьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, скоєне за попередньою змовою групою осіб у стані алкогольного сп'яніння - 20.10.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 серпня 2015 року,

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2015 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 152 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 162 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо яких судові рішення не переглядаються.

Задоволено заявлений по справі цивільний позов ОСОБА_6 і постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду у сумі 20000 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, 20 липня 2014 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не маючи на те законних підстав, без дозволу, проникли до будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_7, чим порушили її конституційне право на недоторканність житла.

Крім того, 20 липня 2014 року, близько 17 год., ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи умисно, групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання ОСОБА_6, з метою подавлення волі ОСОБА_6 до опору для подальшого задоволення статевої пристрасті неприродним способом, погрожували застосуванням фізичного насильства, а саме висловлювали погрозу вбивства, а також застосували фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні численних ударів руками по обличчю і тулубу ОСОБА_6, чим заподіяли останній легкі тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_1, продовжуючи погрожувати фізичною розправою ОСОБА_6, діючи разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, скоїли групою осіб насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо потерпілої.

Крім того 20 липня 2014 року, близько 17 год. 10 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, будучи особами, які раніше вчинили злочин, передбачений ст. 153 КК України, діючи умисно, групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання ОСОБА_6, з метою подавлення її волі до опору для подальшого зґвалтування, погрожували застосуванням фізичного насильства, а саме висловлювали погрозу вбивства, а також застосували фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні численних ударів руками по обличчю і тулубу ОСОБА_6, чим заподіяли останній легкі тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи спільно, зґвалтували ОСОБА_6

Крім цього цього ОСОБА_4 20 липня 2014 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання ОСОБА_6, відкрито заволодів майном потерпілої на загальну суму 265 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, а майном розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 серпня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущене неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить скасувати судові рішення в частині його засудження за ч.2 ст. 153 та ч. 3 ст. 152 КК України, вказуючи на те, що в його діях відсутні склади вказаних злочинів, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів, які б доводили його вину в цій частині. Крім того висловлює прохання про призначення йому за ч. 1 ст. 162 КК України більш м'якого покарання, а також ставить питання про можливість застосування щодо нього положень ст.ст. 75, 76 КК України.

На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 надійшли заперечення від прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника, які підтримали подану касаційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, обґрунтовуючи касаційні вимоги, посилається, у тому числі, і на однобічність і неповноту судового розгляду, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410, 411 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена. Отже, касаційний суд при касаційному розгляді виходить із обставин справи, встановлених судом.

Оцінюючи правильність постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з огляду на правильність застосування кримінального закону та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 153, ч.3 ст. 152 КК України та правильність кваліфікації його дій підтверджується зібраними по справі, дослідженими під час судового засідання і наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Зокрема, приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1, судом були перевірені та оцінені показання потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинених злочинів.

Крім того висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 також підтверджуються відомостями, які зафіксовані в протоколах проведення слідчих експериментів, протоколу пред'явлення особи до впізнання, висновках судово-медичних, судово-криміналістичних експертиз. Підстави вважати, що вказані докази були зібрані з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, у зв'язку із чим вони є не допустимими, по справі відсутні.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 153, ч.3 ст. 152 КК України кваліфіковано правильно.

Таким чином доводи касаційної скарги про те, що судом до ОСОБА_1 було неправильно застосовано кримінальний закон є безпідставними.

При розгляді справи апеляційним судом були належним чином досліджені матеріали провадження, проаналізовані докази, якими суд першої інстанції обґрунтував доведеність вини ОСОБА_1 та обставини, що впливають на призначення покарання. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Таким чином істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень судом касаційної інстанції не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та належним чином мотивував своє рішення.

Ну думку колегії суддів матеріали кримінального провадження не містять підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання та застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України щодо нього.

За таких обставин колегія суддів вважає, судові рішення законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434- 436 КПК України, колегія суддів

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 серпня 2015 рокущодо ОСОБА_1залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.