Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Кармазіна Ю.М. і Федченка О.С.,

за участі прокурора

Кравченко Є.С.,

засудженого ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 26 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -

встановила:

вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 18 травня 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця IНФОРМАЦIЯ_2, мешканця IНФОРМАЦIЯ_4, раніше на підставі вимог ст. 89 КК України (2341-14) не судимого, -

засуджено за:

- ст. 365 ч. 3 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки;

- ст. 366 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік;

- ст. 212 ч. 3 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1. визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки.

На підставі вимог ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням згідно з вимогами ст. 76 КК України (2341-14) обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 липня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він, обіймаючи посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю IНФОРМАЦIЯ_3, що розташовувалося в IНФОРМАЦIЯ_4, та будучи службовою особою, без згоди загальних зборів співвласників майнових паїв реалізував агрофірмі IНФОРМАЦIЯ_5, що розташовувалася в IНФОРМАЦIЯ_6 розпайоване майно за заниженою ціною. Внаслідок перевищення своїх службових повноважень ОСОБА_1 реалізував ковбасних цех балансовою вартістю 305 350 гривень за 250 800 гривень, чим спричинив шкоди власникам майна.

Також, ОСОБА_1 в порушення вимог податкового законодавства в лютому та вересні 2003 року ухилився від сплати податку на додану вартість за реалізоване майно в загальній сумі 48 640 гривень, у грудні 2003 року в результаті безпідставного формування податкового кредиту шляхом виписки фіктивної податкової накладної на придбання трактора занизив суму податку на додану вартість на суму 23 333 гривні, і, маючи в касі та на розрахунковому рахунку кошти, умисно не перерахував до бюджету 26 470 гривень 83 копійки податку з доходів фізичних осіб за період 2003 - 2004 років.

Він же в лютому та вересні 2003 року вчинив службове підроблення шляхом не включення до податкових декларацій з податку на додану вартість податкових зобов'язань з реалізації майна на суму 48 640 гривень, а також безпідставно включив у грудні 2003 року в декларацію суму податкового кредиту з вартості придбаного майна на суму 23 333 гривні. Ці документи він подав до податкових органів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження за відсутності в його діях складів злочинів. Свою вимогу він обгрунтовує тим, що у справі не зібрано переконливих доказів його винності, а наявними у справі доказами підтверджується його невинуватість, однак цим доказам суди не дали належної оцінки. Дії з реалізації цеху він учинив з метою того, щоб очолюване ним підприємство не збанкрутувало.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1 який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора Кравченко Є.С. про необхідність відмови в задоволенні скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 оскаржував вирок місцевого суду в апеляційному порядку. В апеляції він посилався на те, що про реалізацію обладнання ковбасного цеху було відомо всім співвласникам, що було оформлено відповідним протоколом, не погоджувався з тим, що майно реалізовувалося за заниженою вартістю, оскільки оцінка вартості цеху ніким не проводилася. Суд у вироку як на доказ послався на висновок судово-бухгалтерської експертизи, яку призначено з порушенням чинного законодавства, а її висновок є сумнівним. Посилався на те, що судом було порушено вимоги закону щодо збирання доказів - у вироку судом зазначено, що він, ОСОБА_1, доказів про свою невинуватість не подав, в той час як обов'язок доведення винуватості лежить на відповідних органах держави.

Усі ці та інші наведені в апеляції доводи ОСОБА_1 апеляційний суд не спростував, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України (1001-05) , якою передбачено, що у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.

До справи долучено протокол загальних зборів співвласників майнових і земельних паїв від 18 березня 2005 року (т.2 а. с. 160 - 163), із змісту якого вбачається, що було прийнято рішення вважати реалізацію ковбасного цеху за згодою загальних зборів. Однак апеляційним судом оцінки цьому документу в ухвалі не дано. Також в ухвалі в обвинуваченні, визнаному доведеним, не вказано часу вчинення злочину, пов'язаного з реалізацією ковбасного цеху. Немає таких даних й у вироку суду.

Крім того, апеляційний суд на обгрунтування своїх висновків фактично вдався до переліку доказів без розкриття їх змісту та без ретельного аналізу наявних у справі даних, які мають значення для прийняття правильного рішення.

Таким чином під час розгляду справи в апеляційному порядку було допущено такі порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити до того ж апеляційного суду на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.