2108/1-50/2011 Про скоєння нападу на неповнолітню з метою задоволення статевої пристрасті та згвалтування останньої із застосуванням до потерпілої фізичного та психологічного насильства - 19.10.2016 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 19 жовтня 2016 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року.

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2014 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого,

- за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком і за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 червня 2013 року та ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 травня 2014 року ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року вирок місцевого суду змінено: в частині визначення покарання за ч.1 ст. 70 КК України скасовано, кримінальну справу в частині його обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України направлено на додаткове розслідування прокурору Голопристанського району Херсонської області. Постановлено вважати засудженим ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за даним вироком і за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 червня 2013 року та ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 травня 2014 року остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

За вироком суду, з урахуванням ухвали апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості, повторно, 01 квітня 2012 року приблизно о 02.00 год. у с. Нова Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля сільського будинку культури, умисно, з метою задоволення статевої пристрасті, здійснив напад на неповнолітню ОСОБА_2., з метою подолання її опору, із застосуванням фізичного та психічного насильства, проти її волі привів на територію стадіону на вул. Кірова, де, продовжуючи застосовувати фізичне та психічне насильство, всупереч волі ОСОБА_2. вступив з нею в насильницький статевий акт природним способом.

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить ухвалу скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду в частині призначення покарання, безпідставно пом'якшив його засудженому та змінив принцип призначення покарання, при цьому належним чином не мотивувавши свого рішення та не врахувавши всіх обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 152 КК України в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Щодо доводів прокурора, викладених у його касаційній скарзі, про неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м'якості, то вони, на думку колегії судів, є безпідставними.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання стосовно засудженого та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, за яким його засуджено, суд апеляційної інстанції, як убачається з мотивувальної частини ухвали, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій прокурора та захисника, й з наведенням відповідних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про їх часткове задоволення.

Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960).

Тих істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність та обґрунтованість судового рішення, в тому числі й тих, на які вказував прокурор, колегією суддів не встановлено.