Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Матієк Т.В., Широян Т.А.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2016 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, уродженця с.Залуччя Чемеровецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_2, зазначає про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити оскаржувані судові рішення та пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.ст. 69, 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд не у повній мірі врахував пом'якшуючі обставини.

Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2016 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_2 зараховано строк його попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 15 березня по 21 липня 2016 року.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 23 серпня 2015 року близько 23 години 30 хвилин в м.Камянець-Подільському, діючи за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, пройшли на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де особа, щодо якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження за допомогою металевої труби вікна проник в приміщення житлового будинку та відчинив вхідні ворота гаражного приміщення, впустивши до нього ОСОБА_2, з якого вони умисно таємно викрали належне потерпілому ОСОБА_3 майно, чим завдали останньому майнову шкоду в розмірі 26283 грн. 00 коп.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання захисником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, вивчивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Доводи захисника про порушення щодо ОСОБА_2 загальних засад призначення покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 не встановлено обставин, які б пом'якшували або обтяжували його покарання.

Крім того, суд взяв до уваги дані про особу засудженого, який раніше судимий за тяжкий злочин проти власності, перебуває на "Д" обліку в лікаря нарколога з приводу алкоголізму.

Таким чином, призначаючи засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, суд вимог статей 65 - 67 КК України не порушив, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін в частині призначеного покарання, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисникаслід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити захиснику ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2016 року щодо ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.