Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Квасневської Н.Д.,

суддів Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І.,

при секретарі Бражнику М.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014180010004026, за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця АДРЕСА_1,

судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 14 березня 2013 року за ч. 2 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненоговід відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Прихожанова В.О.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 липня 2015 року,

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке належить йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 14 березня 2013 року та за сукупністю вироків призначено остаточне покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2частини майна, яке належить йому на праві власності.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 739, 20 грн судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16 липня 2015 року вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього і просить призначити новий розглядкримінального провадження в суді першої інстанції. Посилається на порушення кримінального процесуального закону та неправильнезастосування закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд допустив неповноту й однобічність судового слідства, не звернув уваги на те, що під час досудового розслідування мала місце провокація кримінального правопорушення з боку працівників міліції. Зазначає, що суд не дав належної оцінки зібраними доказам, що потягло необгрунтоване засудження. Стверджує про порушення суддею місцевого суду таємниці нарадчої кімнати. Вказує на поверхневий розгляд кримінального провадження апеляційним судом.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 17 липня 2014 року приблизно о 13-00 год., перебуваючи неподалік ринку "Дикого", розташованого на вул. Соборній у м. Рівному, діючи повторно, незаконно збув за 100 грн ОСОБА_3 згорток фольги із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, щозгідно з висновком експерта НДЕКЦ № 692 від 29 липня 2014 року містить у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін, маса якого в порошкоподібній речовині становить 0,0003 г.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 410- 411 КПК України доводи щодо неповноти та однобічності судового розгляду не перевіряються судом касаційної інстанції, оскільки є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який згідно зі ст. 409 КПК України має право на скасування вироку із зазначених підстав.

'Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про необгрунтованість його засудження аналогічні доводам, наведеним в апеляційній скарзі його захисника, вони були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх такими, що не відповідають зібраним у кримінальному провадженні доказам. Апеляційний суд проаналізував такі доводи, дав на них вичерпні відповіді та, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 419 КПК України зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав такі доводи необгрунтованими.

Погоджуючись із висновками місцевого суду, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що винуватість ОСОБА_1 у незаконному збуті наркотичного засобу за наведених у вироку обставин підтверджено показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3 (анкетні дані змінено органом досудового розслідування); заявоюлегендованого закупника ОСОБА_3 про те, що віндобровільно дав згоду провести оперативну закупівлю наркотичної речовини у ОСОБА_1; даними протоколів від 17 липня 2014 року:огляду грошових коштів в сумі 100 грн, переданихзакупнику ОСОБА_3, огляду закупника, якому були передано зазначені гроші; даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 17 липня 2014 року, під час якого закупник ОСОБА_3 поблизу продовольчого ринку "Дикий" у м.Рівному видав працівникам міліції у присутності понятих згорток із фольги з білою порошкоподібною речовиною, який був придбаний закупником у ОСОБА_1; висновком фізико-хімічної експертизи № 692 від 29 липня 2014 року про те, що передана на дослідження порошкоподібна речовинамістить у своєму складі наркотичний засіб- бупренорфін, маса якогов порошкоподібній речовині становить 0,0003 г; сукупністю інших доказів.

Доводи засудженого про те, що кримінальні правопорушення вчинено внаслідок провокації з боку працівників міліції є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами. Суди першої та апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи засудженого про фальсифікацію матеріалів досудового розслідування і визнали їх такими, що суперечать доказам, зібраним у кримінальному провадженні, належно обґрунтувавши свої висновки з цього приводу.

Таким чином, суд дав повну і всебічну оцінку доказам у кримінальному провадженні та дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку. Судом досліджено всі обставини, які могли мати значення дляприйняття правильного рішення. Докази, на яких побудовано висновки суду про винуватість засудженого у незаконному збуті наркотичного засобу за викладених у вироку обставин,є належними, допустимими, достатніми і достовірними, вони узгоджуються між собою, тому обгрунтовано покладенів основу вироку.

На підставі досліджених доказів суд правильно встановив обставини кримінального правопорушення та обгрунтовано кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не було дотримано таємниці наради суддів, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і визнані необгрунтованими, оскільки не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Апеляційний суд в ухвалі зазначив переконливі мотиви на спростування доводів засудженого щодо порушення судом ст. 367 КПК України.

Інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і винести законні та обґрунтовані рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню не підлягає.