Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Мороза М. А., Дембовського С. Г., ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні 17 жовтня 2016 року в м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 11 березня 2016 року,

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2015 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Севастополя, судимого вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України (далі - КК) на 5 років позбавлення волі, засуджено за ст. 392 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, а на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8років.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Ухвалою апеляційного суду вирок змінено, на підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_4 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 14 грудня 2015 року по 11 березня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він вчинив дії, що дезорганізують роботу установи виконання покарань, а саме напад на адміністрацію Ольшанської виправної колонії (ВК) № 53 управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, де він відбував покарання за вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк покарання. Указує, що судом не зараховано строк попереднього ув'язнення за попереднім вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року. Просить змінити або скасувати ухвалу.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржується.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року (838-19) ) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Отже, вищевказаними нормами закону передбачено зарахування судом у разі засудження до позбавлення строку попереднього ув'язнення в межах того ж самого кримінального провадження.

Тому доводи у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4 щодо незарахування йому апеляційним судом строку попереднього ув'язнення за попереднім вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 травня 2013 року є безпідставними.

Питання, зазначені ОСОБА_4 у скарзі, можуть бути вирішено в порядку ст. 539 КПК України (далі - КПК (4651-17) ).

Аналіз змісту судових рішень не дає підстав вважати, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням статей 412 і 413 КПК.

Отже, з касаційної скарги, наданих копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 11 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.