5-2696км07 Про зловживання службовим становищем - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Київської області на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 січня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Києва, громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції; за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а відповідно до ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 4 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_1 виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину; за ст. 205 КК України (2341-14) - у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

IНФОРМАЦIЯ_2,

уродженця м. Луганська, громадянина України,

раніше не судимого,

виправдано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.

IНФОРМАЦIЯ_3,

уродженця м. Луганська, громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) ;

виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину; за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) - у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

IНФОРМАЦIЯ_4,

уродженця с. Попівка Конотопського району Сумської

області, громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) ;

виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину; за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) - у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

IНФОРМАЦIЯ_5,

уродженця радгоспу Родіна Білокуракинського району

Луганської області, громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції; за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а відповідно до ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 3 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_5 виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.

IНФОРМАЦIЯ_6,

уродженку с. Сквира Київської області,

громадянку України,

раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі; за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а відповідно до ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 3 роки позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_6 виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) у зв'язку із відсутністю в її діях складу злочину; за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) - у зв'язку із недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 24 січня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнано винними та засуджено за незаконне виготовлення підакцизного товару шляхом відкриття підпільного цеху та з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво такого товару; ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за незаконне зберігання з метою збуту, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовленого підакцизного товару; ОСОБА_6 визнано винною та засуджено за службове підроблення.

Цим же вироком ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виправдано у привласненні, розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою - за відсутністю в їх діях складу злочину; ОСОБА_7. виправдано в пособництві у привласненні, розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою - за відсутністю в його діях складу злочину; ОСОБА_3 виправдано у незаконному виготовленні підакцизного товару шляхом відкриття підпільного цеху та з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво такого товару - за недоведеністю його участі у вчиненні злочину; ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виправдано у незаконному зберіганні з метою збуту, збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовленого підакцизного товару - за недоведеністю їх участі у вчиненні злочину; ОСОБА_1 виправдано у вчиненні фіктивного підприємництва - за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони вчинили злочини за таких обставин.

У вересні 2003 року ОСОБА_1, ставши володільцем 300 акцій ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7", розташованого на території АТ "Узинський цукровий комбінат" по вул. Маяковського, 2 у м. Узині Білоцерківського району Київської області, а в подальшому будучи обраний головою правління ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" та отримавши можливість поточного керівництва діяльністю вказаного товариства, вирішив здійснити незаконне виготовлення з метою збуту та збут підакцизного товару - спирту, з використанням обладнання колишнього цеху по виготовленню спирту з бурякової меляси, який належав ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7".

ОСОБА_1, скориставшись тим, що раніше, під час керування підприємством колишнім директором ОСОБА_8, було проведено демонтування обладнання для випуску високооктанової кисневмісної добавки до бензину (ВКД) та відремонтовано спиртову систему браго-ректифікаційного відділення, незважаючи на відсутність відповідної ліцензії на виробництво підакцизного товару - спирту, розпочав підготовчі роботи для запуску підприємства та незаконного виготовлення спирту.

Iз цією метою у вересні 2003 року ОСОБА_1 вступив у попередню змову з виконавчим директором ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" ОСОБА_6, яка, погодившись із пропозицією ОСОБА_1, набрала штат відповідних працівників, яким повідомила по злочинні наміри. Крім того, під керуванням ОСОБА_6 були проведені відповідні пусконалагоджувальні роботи, а також нею були запрошені спеціалісти ТОВ "Енерг отехнологія" м. Києва для налагодження мікропроцесорної схеми управління браго-ректифікаційним відділенням. Також ОСОБА_6 займалась забезпеченням підприємства сировиною.

У жовтні 2003 року ОСОБА_1 вступив у попередню змову, направлену на незаконне виготовлення спирту, із ОСОБА_4, який мав практичні навики в галузі виробництва спирту, і ОСОБА_5 та, отримавши їх згоду на участь у реалізації наміченого, призначив ОСОБА_5 заступником директора заводу і на нього були покладені обов'язки закуповувати мелясу для незаконного виробництва спирту, а ОСОБА_4 - інженером-ректифікатором браго-ректифікаційної лінії.

ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1, з метою приховати свої злочинні дії, при інструктуванні працівників, які безпосередньо працювали з машинами і механізмами, повідомляли їм завідомо неправдиві відомості про те, що завод нібито виготовляє високооктанову кисневмісну добавку до бензину (ВКД), яка є дуже отруйною речовиною. ВКД є збезводненим спиртом-сирцем з вмістом води не більше 0,2 % об., тому технологія її виготовлення дозволяла маскувати виготовлення спирту, оскільки початкові технологічні процеси виробництва ВКД та виробництва спирту однакові.

У листопаді 2003 року ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" розпочав свою роботу по незаконному виготовленню спирту і за період з 09 листопада по 02 грудня 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою між собою, незаконно виготовили на обладнанні заводу, що забезпечує масове виробництво спирту, 28 597,62 декалітрів спирту етилового технічного, який є підакцизним товаром, не оформивши його при цьому документально.

Крім того, у жовтні 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, який у жовтні 2003 року був призначений завідуючим складом готової продукції ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7", вступили між собою у попередню змову, направлену на незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовленого на ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" підакцизного товару - спирту. Згідно з визначеними ролями ОСОБА_3 повинен був забезпечувати незаконне зберігання на складі виготовленого спирту, його відпуск за вказівкою ОСОБА_1 та завантаження у цистерни, а ОСОБА_5 - забезпечувати проїзд на територію заводу та виїзд автомобілів із цистернами. При цьому відпуск спирту мав здійснюватись бездокументально.

Незаконно виготовлений спирт ОСОБА_3 прийняв з браго-ректифікаційного цеху до складу готової продукції без оформлення відповідних документів у кількості 28 597,62 декалітрів, де зазначений спирт у подальшому зберігався.

ОСОБА_1, маючи намір продати частину виготовленого спирту, 27 листопада 2003 року попросив свого знайомого ОСОБА_7., який не перебував у трудових відносинах із ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7", підшукати транспорт для перевезення спирту невстановленому слідством покупцеві.

ОСОБА_2 з мобільного телефону зв'язався із приватним підприємцем з м. Черкас ОСОБА_9, яка мала у приватній власності декілька автомобілів з автоцистернами, придатними для перевезення харчових продуктів, у тому числі автомобіль "РЕНО" д/н НОМЕР_1 з причепом-цистерною "BURG" д/н НОМЕР_2, і замовив цей автомобіль. При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_9 неправдиву інформацію про те, що він є представником підприємства з м. Києва і бажає найняти у неї автомобіль для транспортування харчового спирту з м. Ганнопіля Хмельницької області у м. Межиріч Дніпропетровської області із заїздом у м. Узин Білоцерківського району Київської області, де начебто знаходилися склади підприємства.

Не підозрюючи обману, ОСОБА_9 при складанні маршрутного листа на рух автомобіля "РЕНО" д/н НОМЕР_1 з причепом-цистерною "BURG" д/н НОМЕР_2 вказала в маршруті слідування вантажу м. Узин, завірила маршрут у ВДАI УМВС України в Черкаській області, а також виготовила контракт-заявку та рахунок на оплату, в яких, дотримуючись умов договору з ОСОБА_7, вказала як замовника автомобіля ДП "Ганнопільський спиртозавод". Виготовлені таким чином документи ОСОБА_9 направила по факсу в офіс ТОВ "Iстро" за номером телефону, який їй надав ОСОБА_2

29 листопада 2003 року вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_11 прибув до м. Узина Білоцерківського району Київської області, де за вказівкою ОСОБА_1 був поставлений на стоянку на території ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7".

01 грудня 2003 року о 23 год. 18 хв. ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5 і передав вказівку ОСОБА_1 завантажити автомобіль спиртом та передати водію ОСОБА_11 отримані невстановленим способом та раніше передані ОСОБА_7 ОСОБА_5 документи на поставку із ДП "Ганнопільський спиртозавод" до ТОВ "Дніпровська продовольча компанія" у сел. Межиріч Дніпровської області 2 553,12 декалітрів спирту етилового харчового на суму 95 742 грн.

У ніч на 02 грудня 2003 року, виконуючи вказівку ОСОБА_1, ОСОБА_5 на службовому автомобілі доставив на територію ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" водія ОСОБА_11, якому передав отримані від ОСОБА_12документи, та дав розпорядження щодо завантаження автомобіля спиртом. ОСОБА_3 відкрив склад готової продукції заводу і з цистерн, які знаходились на складі, залив в цистерну автомобіля "РЕНО" д/н НОМЕР_1 2 553,12 декалітрів незаконно виготовленого спирту. Після цього ОСОБА_5 дав вказівку відкрити в'їздні ворота на територію заводу і випустити автомобіль.

Того ж дня зазначений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_11 та у супроводі ОСОБА_7., який рухався на власному автомобілі "Ніссан Альмера" д/н НОМЕР_3 і підтримував зв'язок із водієм ОСОБА_11. за допомогою мобільного телефону, виїхав з території ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" і направився згідно зі схемою руху в сторону м. Кагарлика Київської області та був затриманий працівниками міліції, які вилучили завантажений у цистерну незаконно виготовлений спирт. Цього ж дня у цистернах складу готової продукції ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" працівниками міліції було виявлено 26 059,5 декалітрів документально неоформленого спирту.

Крім того, ОСОБА_6, працюючи на посаді виконавчого директора ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" та будучи службовою особою, в листопаді 2003 року за вказівкою ОСОБА_1, з метою маскування та надання законного вигляду коштам, що мали надходити на рахунок ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" від ТОВ "Нафтопродукт", склала, підписала і завірили печаткою заводу завідомо неправдивий документ - договір НОМЕР_4 між ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" та ТОВ "Нафтопродукт" про поставку останньому високооктанової кисневмісної добавки до бензину (ВКД), достовірно знаючи, що ВКД завод не виробляє. На підставі вказаного договору платіжними дорученнями НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з рахунку ТОВ "Нафтопродукт" на рахунок ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" були перераховані 150 000 грн., як попередня плата за ВКД згідно з угодою НОМЕР_4.

У касаційному поданні прокурор просить постановлені щодо ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що суд необгрунтовано виправдав засуджених за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) , не врахувавши при цьому що виготовлений за рахунок підприємства спирт не відображався по бухгалтерському обліку, що свідчить про його привласнення. Той факт, що засуджені не встигли реалізувати частину привласненого ними майна, на його думку, не може розцінюватись як доказ їх невинності, оскільки на даній стадії об'єктивна сторона злочину була виконана. Крім того зазначає, що посилання суду на те, що злочини були вчинені не у складі організованої злочинної групи не грунтуються на матеріалах справи, оскільки зібрані у справі докази вказують на попередню зорганізованість засуджених у стійке об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій між ними, спрямованих на досягнення даного плану.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22., ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_9.; даними протоколів огляду місця події, протоколів очних ставок; даними, встановленими комісійними хімічними експертизами, висновками технічних експертиз, судової фізико-хімічної експертизи.

Кваліфікація дій ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 204 КК України (2341-14) ; ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 204 КК України (2341-14) ; ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) є правильною.

Покарання засудженим призначене із дотриманням вимог т. 65 КК України (2341-14) і є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Перевіркою матеріалів справи не знайдено належних і допустимих доказів, які б вказували на те, що засуджені дійсно привласнили, розтратили або заволоділи шляхом зловживання своїм службовим становищем будь-якими належними ЗАТ "IНФОРМАЦIЯ_7" грошовими коштами. Зазначені грошові кошти дійсно були витрачені на підготовку до запуску та запуск заводу, а також на виготовлення спирту, який був у наявності. По справі не здобуто доказів того, що засуджені мали намір збути вказаний спирт і виручені кошти обернути на свою користь. За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про відсутність в діях засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) та в діях виправданого ОСОБА_7. складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) і на законних підставах виправдав їх за вказаними статтями.

Тому доводи прокурора про необгрунтованість виправдання засуджених за вказаними статтями є безпідставними.

Що стосується доводів касатора про те, що суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку про вчинення засудженими злочинів не у складі організованої групи, оскільки зібрані у справі докази вказують на попередню зорганізованість засуджених у стійке об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій між ними, спрямованих на досягнення даного плану, то вони також не грунтуються на матеріалах справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що незаконне виготовлення підакцизного товару - спирту, було вчинене за попередньою змовою групою осіб, до складу якої входили ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а незаконне зберігання з метою збуту, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовленого спирту було вчинене за попередньою змовою іншою групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 є обгрунтованими, оскільки підтверджуються зібраними по справі доказами.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обгрунтований вирок.

Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування або зміни постановлених щодо ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. судових рішень та керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 січня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - без зміни.