1-209/11 Про зловживання владою та службове підроблення, скоєне посадовими особами органів місцевої влади щодо оформлення на підставних громадян земельних ділянок в урочищі, які знаходяться за межами сіл - 04.10.2016 Прийняття

головуючого Єлфімова О.В., суддів: за участю прокурора адвоката Крещенка А.М., Сахна Р.І., Прихожанова В.О., Руденка О.А., розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2014 року.

За зазначеним вироком,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не

має судимості,

засуджено: за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців;

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, таку, що не

має судимості,

засуджено: за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців;

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого вироком Надвірнянського районного суду від 25 лютого 2008 року за ч. 2 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

засуджено: за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;

ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено: за частинами 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 роки;за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання за 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;

ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, такого, що не має: судимості,

засуджено: за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 364 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 1 рік.

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_10 від відбування основного покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців;

ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 2 роки, без сплати штрафу;

На підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_11 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 367 КК у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 76 КК на засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 цієї статті.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у справі.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено, перекваліфіковано дії:

- ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК на ч. 1 ст. 366 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_6 від покарання за строком давності;

- ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК на ч. 1 ст. 367 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_6 від покарання за строком давності;

- ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК на ч. 1 ст. 366 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_7 від покарання за строком давності;

- ОСОБА_9 з частин 4, 5 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК на ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_9 від покарання за строком давності;

- ОСОБА_10 з ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК на ч. 1 ст. 367 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_10 від покарання за строком давності;

- ОСОБА_11з ч. 2 на ч. 1 ст. 367 КК (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 грн. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_11 від покарання за строком давності.

Згідно з вироком суду, у лютому 2007 року ОСОБА_9, як комерційний директор Київського ТзОВ "Укрексімінвестпром", для фіктивного оформлення у власність громадян земельних ділянок і їх наступного відчуження без рішення сільради, схилив ОСОБА_8, ОСОБА_6 і землевпорядника ОСОБА_7 до незаконного оформлення на підставних громадян земельних ділянок в урочищі "Сумарин", які знаходяться за межами цих сіл Гута і Стара Гута й частково відносяться до державного лісового фонду ДП "Солотвинський лісгосп".

Так, ОСОБА_8, зловживаючи владою і службовим становищем сільського голови, порушуючи порядок надання земельних ділянок у власність громадян, за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вирішили оформити фіктивні рішення сільради від 26 січня 2006 року на якій розглядалися заяви громадян про виділення земельних ділянок, однак рішення щодо надання земельних ділянок в урочищі "Сумарин" не приймалися, про що їм було достовірно відомо.

Вони ж, у період з лютого по жовтень 2007 року за допомогою громадянина ОСОБА_12, який не перебував з ними у злочинній змові, підшукали підставних осіб, отримали копії їх паспортів та ідентифікаційних кодів для оформлення на них документів щодо приватизації земельних ділянок в урочищі "Сумарин".

Після чого ОСОБА_8, зловживаючи владою і своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підписав та завірив печаткою протокол сесії, а також підписав і видав завідомо неправдиві рішення Гутянської сільради від 26 січня 2006 року, які в лютому-жовтні 2007 року склали ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про надання земельних ділянок в урочищі "Сумарин", нібито як пасовища, в межах населеного пункту с. Стара Гута Богородчанського району 53 мешканцям с. Гута, зокрема: ОСОБА_13 - 0,25 га, ОСОБА_14 - 0,25 га, ОСОБА_15 - 0,15 га, ОСОБА_16 - 0,25 га, ОСОБА_17 - 0,20 га, ОСОБА_18 - 0,15 га, ОСОБА_19 - 0,20 га, ОСОБА_20 - 0,20 га, ОСОБА_21- 0,15 га, ОСОБА_22- 0,20 га, ОСОБА_23 - 0,15 га, ОСОБА_24- 0,25 га, ОСОБА_25- 0,17 га, ОСОБА_26 - 0,20 га, ОСОБА_27 - 0,20 га, ОСОБА_28 - 0,15 га, ОСОБА_29 - 0,15 га, ОСОБА_30 - 0,20 га, ОСОБА_31 - 0,14 га, ОСОБА_32 - 0,25 га, ОСОБА_33- 0,15 га, ОСОБА_34 - 0,20 га, ОСОБА_35 - 0,20 га, ОСОБА_36 - 0,15 га, ОСОБА_37 - 0,25 га, ОСОБА_38 - 0,25 га, ОСОБА_39 - 0,15 га, ОСОБА_40 - 0,20 га, ОСОБА_41- 0,20 га, ОСОБА_42 - 0,25 га, ОСОБА_43 - 0,20 га, ОСОБА_44 - 0,20 га, ОСОБА_45 - 0,20 га, ОСОБА_46 - 0,25 га, ОСОБА_47 - 0,15 га, ОСОБА_48 - 0,20 га, ОСОБА_49 - 0,20 га, ОСОБА_50 - 0,20 га, ОСОБА_51 - 0,20 га, ОСОБА_52 - 0,15 га, ОСОБА_53 - 0,20 га, ОСОБА_54 - 0,14 га, ОСОБА_55 - 0,20 га, ОСОБА_56 - 0,20 га, ОСОБА_57 - 0,20 га, ОСОБА_58 - 0,25 га, ОСОБА_59 - 0,25 га, ОСОБА_60 - 0,20 га, ОСОБА_61 - 0,20 га, ОСОБА_62М - 0,20 га, ОСОБА_63 - 0,20 га, ОСОБА_64 - 0,20 га та ОСОБА_16 - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а також ведення особистого селянського господарства, загальною площею 10,5 га, які фактично знаходяться за межами земель сільради, з яких 9,4 га відносяться до державного лісового фонду ДП "Солотвинське лісове господарство".

В подальшому у період з липня по жовтень 2007 року ОСОБА_6 за погодженням з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відібрала від громадян ОСОБА_42, ОСОБА_44 та інших заяви заднім числом, окремі з яких писали інші особи, про надання їм земельних ділянок. Ці заяви були завізовані ОСОБА_8 При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 написали такі заяви за своїх родичів.

Вони ж, в липні 2007 року з метою незаконного оформлення проектної документації на земельні ділянки, надані згідно фіктивних рішень від 26 січня 2006 року, залучили до злочину директора ТЗоВ "Галичинагеоінформ" ОСОБА_11., який, зловживаючи службовим становищем, у порушення встановленого порядку розробив, підписав і завірив фіктивну проектну документацію про обстеження та відведення зазначених земельних ділянок площею 10,45 га, куди вніс неправдиві дані про їх статус та розташування.

Після чого, ОСОБА_6 зі згоди ОСОБА_8 завірила власним підписом та печаткою Гутянської сільської ради вказану технічну документацію.

Спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, зловживаючи службовим становищем, в порушення встановленого порядку, у вересні 2007 року незаконно присвоїла цим земельним ділянкам фіктивні кадастрові номери і плани й акти про їх межі.

Протягом вересня-жовтня 2007 року ОСОБА_6, перебуваючи у змові з вищевказаними особами, надали земле-набувачам для підпису необхідні для оформлення прав на земельні ділянки документи.

В цей же період, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, особисто підписали від імені окремих громадян ряд планів відведення та актів про встановлення та узгодження меж цих земельних ділянок та кадастрові плани на них.

У вересні 2007 року ОСОБА_9 діючи спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, залучив і схилив шляхом умовляння до зазначених злочинних дій виконуючого обов'язки ОСОБА_10, який зловживаючи службовим становищем, дав незаконну вказівку підлеглим внести корективи в картографічні матеріали про належність урочища "Сумарин" до території сіл Гута і Стара Гута.

На початку жовтня 2007 року ОСОБА_10 погодив фіктивну проектну документацію на вказані земельні ділянки. Крім цього, він доручив підлеглим скласти незаконні висновки про погодження відведення цих ділянок як пасовища в с. Стара Гута. Після чого, в кінці жовтня 2007 року він завірив ситуаційні схеми розміщення цих ділянок в-межах с. Стара Гута, а зазначені висновки оплатив ОСОБА_9

02 листопада 2007 року ОСОБА_6 з відома інших учасників групи, склала, підписала від імені сільського голови і видала 53 фіктивні рішення сільради про затвердження проектів відведення вказаних земельних ділянок і надання їх у власність вказаним громадянам. Вона відібрала в окремих громадян заяви від 31 жовтня 2007 року про затвердження на сесії сільради 02 листопада 2007 року проектів відведення їм земельних ділянок.

ОСОБА_7 таку заяву подала за свою дочку ОСОБА_24

В листопаді 2007 року ОСОБА_9 отримав в Богородчанському райземресурсів бланки актів про право власності на ці земельні ділянки і передав їх ОСОБА_11

15 листопада 2007 року ОСОБА_10 та ОСОБА_6 зі згоди інших учасників групи, підписали вказані державні акти про право власності на земельні ділянки цих громадян. Після цього 19 і 20 листопада 2007 року вони видали довідки про те, що вказані земельні ділянки знаходяться в межах с. Стара Гута і є вільними від обмежень. Такі ж довідки у відділі містобудування та архітектури Богородичанської РДА одержав ОСОБА_9

3 21 по 27 листопада 2007 року ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з відома інших учасників групи, викликали всіх громадян-землевласників до нотаріусів в смт. Богородчани, де вони оформили договори купівлі-продажу земельних ділянок ТзОВ "Стара Гута", а ОСОБА_25 та ОСОБА_54 безпосередньо ОСОБА_9

10 січня 2008 року ОСОБА_9 зі згоди інших учасників групи звернувся до ОСОБА_11 для оформлення права власності на 51 земельну ділянку, на що останній погодився і, зловживаючи службовим становищем, незаконно виготовив на них технічну документацію, яку своїми підписами погодили ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Внаслідок таких дій ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з державної власності незаконно вилучено 10,45 га землі вартістю 6 825 400 грн та вартості деревних насаджень 819 817,37 грн, а всього на 7 645 217,37 грн, чим заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам.

В травні 2009 року ОСОБА_10, зловживаючи службовим становищем в інтересах інших учасників групи та громадян ОСОБА_65 і ОСОБА_26, з метою уникнення від кримінальної відповідальності вирішив створити штучні докази про правомірність приватизації вказаних земельних ділянок, що привело до спричинення істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету й престижу органів державної влади.

23 червня 2009 року ОСОБА_10 організував роботу комісії з виїздом в урочище "Сумарин". Комісія фактично огляд урочища не проводила і акт не складала. Наступного дня, він дав вказівку підлеглому ОСОБА_66 скласти оглядовий акт, в якому вказати неправдиві дані про склад комісії та суть огляду, а саме те, що вказане урочище є пасовищем з поодинокими деревами і чагарниками. При цьому ОСОБА_10 до цього акту були долучено документ про встановлення межі між землями Солотвинського держлісгоспу та села Стара Гута і про належність урочища "Сумарин" до вказаного села. Зазначений акт було підписано в Богородчанській райархітектурі, райсанстанції, райекологслужбі та завірено в райраді.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням вимог кримінального-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості. Вважає рішення місцевого суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 367 КК безпідставним та належним чином не умотивованим, оскільки його дії були обумовлені корисливими мотивами щодо незаконного оформлення правоустановчих документів. Тобто, будучи обізнаним про те, що спірні земельні ділянки в урочищі "Сумарин" майже всі вкриті лісом і відносяться до державного лісового фонду ДП "Солотвинське лісове господарство", він свідомо вніс завідомо неправдиві відомості у проектну документацію та незаконно виготовив технічну документацію для видачі ТзОВ "Стара Гута" державних актів про право власності. Стверджує про упереджену, на його думку, оцінку доказів в суді апеляційної інстанції, окремі з яких перекручено та викладено недостовірно. При цьому не умотивовано рішення про те, чому суд прийняв до уваги одні докази та відкинув інші. Також, усупереч вимогам ст. 377 КПК 1960 року, в ухвалі не наведено належних підстав, через які апеляцію прокурора визнано необґрунтованою. Зазначає, що судом при призначенні засудженим покарання не в повній мірі враховані тяжкість вчинених злочинів, не визнання ними своєї вини і те, що спричинені збитки, відшкодовані не в повному обсязі.

На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від засудженої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_67 в інтересах ОСОБА_11, в яких вони стверджують про безпідставність викладених у скарзі доводах, у зв'язку з чим просять залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, думку захисника, який заперечив проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до змісту ст. 377 КПК 1960 року, ухвала апеляційного суду це рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, а тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Окрім додержання інших, передбачених ст. 377 КПК 1960 року вимог, в ухвалі слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний закон. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави через які її визнано необґрунтованою, а доводи апеляції - безпідставними.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, не погоджуючись із постановленим вироком місцевого суду, сторона захисту, а також прокурор подали апеляційні скарги на вказане судове рішення. При цьому прокурор у своїй скарзі наводив доводи щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених. Зокрема акцентував увагу на неправильній кваліфікації дій засудженого ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 367 КК та наводив докази, які на думку обвинувачення, доводять причетність ОСОБА_11 до інкримінованих органами досудового слідства всім засудженим дій, а також свідчать про наявність безпосередньо у нього ознак зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, а також умисного внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів й складання і видачі завідомо неправдивих документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки. Посилався на неповну та неналежну оцінку доказів представлених стороною обвинувачення.

Однак, суд апеляційної інстанції, усупереч зазначеним вимогам кримінально-процесуального закону, хоча і виклав коротко зміст доводів скарги прокурора, при цьому належним чином їх не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування та не зазначив обґрунтованих підстав, через які залишив їх без уваги. При цьому, зазначивши в своєму рішенні про часткове задоволення апеляції прокурора, не дав повністю відповідей на доводи, які в ній зазначені, таким чином, залишивши їх поза розглядом.

Крім того, перекваліфіковуючи дії засуджених на менш суворий злочин, апеляційний суд належним чином свого рішення не мотивував, не навів ретельного аналізу доказів по справі, не зробив своїх висновків, про те, які з них підтверджують, а які спростовують встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, і обмежившись загальними формулюваннями щодо суперечливості цих доказів, відсутності в них конкретної доказової сили та процесуально-правового обґрунтування формального вказав про недоведеність винності засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів за ст. 364 КК.

Вказане дає підстави вважати, що апеляційний суд поверхово розглянув справу щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не дав належної та обґрунтованої відповіді на доводи апеляції прокурора, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон. Отже ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно ретельно перевірити усі доводи викладені в апеляційних скаргах учасників процесу, з урахуванням доводів викладених у касаційній скарзі прокурора, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку та з урахуванням установлених обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, належним чином його мотивувавши.