Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Пивовара В.Ф.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 21 червня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Балтського районного суду Одеської області від 18 листопада 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

не судимого,

засуджено за ст. 124 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі, а відповідно до ст. 85 КК України (2341-14) його від призначеного покарання звільнено на підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31 травня 2005 року.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Згідно з вироком, ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що він 17 квітня 2005 року, в с. Чернечому Балтського району в житловому будинку ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, в ході якої ОСОБА_2. погрожував застосуванням насильства матері ОСОБА_1- ОСОБА_3., а потім і самому ОСОБА_1., при перевищенні меж необхідної оборони спричинив ОСОБА_2. тяжкі тілесні ушкодження, від яких сталася смерть останнього.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановленого вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що дії ОСОБА_1необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) . Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який підтримав доводи подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про те, що ОСОБА_1. не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2., а, захищаючись від нападу останнього, перевищив межі необхідної оборони, є необгрунтованим.

З матеріалів справи убачається, що на досудовому слідстві ОСОБА_1. стверджував, що після того як його брат Павло забрав матір від ОСОБА_2., він залишився у будинку потерпілого і продовжував його бити на протязі приблизно 20 хвилин. При цьому ОСОБА_1. зазначав, що не мав умислу на вбивство шляхом нанесення тілесних ушкоджень, а лише бажав помститися ОСОБА_2. за матір. (а.с. 36).

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому спричинені наступні ушкодження: чисельні переломи ребер, переломи обох лучевих кісток зводу черепа, відрив хвоста підшлункової залози, масивні крововиливи у м'які тканини лівого плеча, які стали причиною його смерті.

Характер та локалізація зазначених ушкоджень свідчать про те, що вони були заподіяні потерпілому у той момент, коли він уже не міг вчиняти активні дії і чинити опір.

Сам ОСОБА_1. за даними проведеної щодо нього комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи під час вчинення інкримінованих дій ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв, був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Суд не дав належної оцінки наведеним обставинам, проте вони свідчать про направленість умислу засудженого на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень і потребують відповідної перевірки.

З огляду на викладене, вирок суду щодо ОСОБА_1не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Під час нового судового розгляду суду слід належним чином перевірити наведені у касаційному поданні доводи, дослідити і дати оцінку всім зібраним у справі доказам та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Балтського районного суду Одеської області від 18 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1скасувати й направити справу на новий судовий розгляд.