Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Квасневської Н.Д.,

суддів Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,

при секретарі Гапоні В.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014140300000239, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, судимого Сколівським районним судом Львівської області 10.08.2012 року за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 187 КК України, за участю: прокурора Деруна А.М., засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції), за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2014 року,

Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 15 травня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 10 серпня 2012 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2014 року вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Зазначає, що в основу вироку судом покладено неналежні докази, а саме показання потерпілого, який безпосередньо не допитувався в судовому засіданні, та акт про застосування розшукової собаки. Вважає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, оскільки доказами у справі участь ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні не доведена. Посилається на те, що під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 КПК України не надано відповіді на всі доводи поданої апеляційної скарги.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 березня 2014 року приблизно о 16 год. 30 хв. у селі Коростів Сколівського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до ОСОБА_3, який є людиною похилого віку, та почав вимагати алкогольні напої чи гроші для їх придбання, а коли останній відмовив йому - вчинив напад на потерпілого з метою заволодіння його коштами та майном. При цьому наніс ОСОБА_3 удари дерев'яним бруском по голові й тілу, металевою м'ясорубкою по тілу, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу і втратив свідомість, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Подолавши опір ОСОБА_3, ОСОБА_1 відкрито заволодів його грошовими коштами у сумі 10 грн та пляшкою горілки ТМ "Златогор", вартістю 35 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_2 про недоведеність участі ОСОБА_1 у розбійному нападі аналогічні доводам апеляційної скарги засудженого, які були перевірені судом апеляційної інстанції і визнані безпідставними із наведенням в ухвалі мотивів на спростування таких доводів.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про винуватість засудженого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у вироку наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні та оцінені з дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, та наведеновідповідні висновки щодо їх належності, допустимості, достовірності й достатності для постановлення вироку.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_3 за наведених у вироку обставин підтверджено дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами. Зокрема, вина засудженого підтверджується даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3, в ході якого останній пояснив про обставини, за яких ОСОБА_1 вимагав у нього гроші та спиртне, а потім побив та забрав гроші в сумі 10 грн та пляшку горілки.

Суд обгрунтовано поклав в основу вироку протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 під час досудового розслідування, оскільки можливості допитати останнього під час судового слідства не було, протокол було досліджено в судовому засіданні і його зміст було оголошено судом. При цьому судом правильно враховано, що показання потерпілого, відображені у протоколі, підтверджуються іншими доказами, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності і взаємозв'язку: показаннями представника потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; даними протоколу огляду місця події із долученою до нього схемою, під час якого було виявлено та вилучено металеву м'ясорубку, дерев'яний брусок, дерев'яний карниз зі слідами крові, здійснено зіскоби крові з одвірка дверей та панелей стін будинку; даними протоколу тимчасового доступу до речей і їх тимчасового вилучення, під час якого у засудженого, крім інших речей, вилучено пляшку з-під горілки ТМ "Златогор", на якій згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 15 від 12.04.2014 року виявлено слід, залишений середнім пальцем лівої руки потерпілого ОСОБА_3; дослідженими в судовому засіданні актом про застосування розшукової собаки кінологічного центру УМВС України у Львівській області від 20.03.2014 року та довідкою про його результати із долученою план-схемою пропрацьованого сліду, іншими доказами.

Таким чином, суд дав повну і всебічну оцінку доказам у кримінальному провадженні та дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йомукримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку. Судом досліджено всі обставини, які могли мати значення дляприйняття правильного рішення. Докази, на яких побудовано висновки суду про винуватість засудженого у вчиненні розбійного нападу, є належними, допустимими, достатніми і достовірними, вони узгоджуються між собою, тому суд обгрунтовано поклав їх в основу вироку.

На підставі досліджених доказів суд правильно встановив обставини кримінального провадження і обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 419 КПК України належним чином проаналізував доводи поданої засудженим апеляційної скарги, дав вичерпні відповіді на всі його доводи і обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і винести законні та обґрунтовані рішення щодо ОСОБА_1, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Вирок Сколівського районного суду Львівської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.