Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Крещенка А. М., Сахна Р. І., при секретарі судового засідання за участю: прокурора потерпілої представника потерпілих захисника засудженого Гапоні В. О., Міщенко Т. М., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015270270000044 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_9 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року,

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2015 року

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено:

за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;

за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_9 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_9 процесуальні витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку в період з 21 год. 18 січня до 01 год. 30 хв. 19 січня 2015 року в АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою вбивства ОСОБА_10 наніс останньому один удар прикладом рушниці в область грудної клітини та численні удари кулаками, ногами та невстановленим досудовим слідством предметом в область голови, шиї та тулуба, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_10 помер тієї ж ночі.

Крім того, ОСОБА_9, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 01 год. 30 хв. 19 січня 2015 року виволік ОСОБА_10 із АДРЕСА_1, поклав його в автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_11, та шляхом штовхання розпочав рух цього автомобіля, тобто незаконно заволодів транспортним засобом вартістю 37 896 грн. 91 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що в матеріалах провадження відсутні докази його винуватості за ст. 115 КК України, судом не враховано пом'якшуючі обставини, наявність яких давало змогу призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, а апеляційний суд не з'ясував, які докази необхідно дослідити повторно, та належним чином не мотивував своєї ухвали.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, потерпілої ОСОБА_6, представника потерпілих ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення скарги, а також засудженого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Доводи засудженого про відсутність у провадженні належних і допустимих доказів його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є безпідставними.

Так, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні умисного вбивства підтверджується:

- показаннями самого засудженого, який частково визнав себе винним за ч. 1 ст. 115 КК України і пояснив, що під час конфлікту з ОСОБА_10 наносив йому удари в різні частини тіла, потім хотів відвести його додому на автомобілі, що стояв біля під'їзду, товкав його, але не зміг завести;

- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка повідомила, що вранці 19 січня 2015 року працівники міліції сказали їй, що її чоловіка - ОСОБА_10 знайдено мертвим;

- показаннями потерпілої ОСОБА_12, яка повідомила, що ввечері 18 січня її батько пішов з дому грати в карти, про смерть батька дізналася наступного дня від матері;

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_13, який повідомив, що того вечора у ОСОБА_9 бачив ОСОБА_10, вони грали в карти, потім між ними почалася бійка, в ході якої ОСОБА_9 наніс ОСОБА_10 удари прикладом рушниці в груди та кулаком у печінку. Пізніше він бачив, що ОСОБА_10 лежав на підлозі, пульсу в нього не було, а ОСОБА_9 просив знайти йому автомобіль;

- показаннями свідка ОСОБА_14 - слідчого, яка проводила огляд місця події та повідомила, що в автомобілі було виявлено труп ОСОБА_10 з тілесними ушкодженнями, також були сліди волочіння, що вели в під'їзд АДРЕСА_1 а в квартирі ОСОБА_9 були розбиті скляні двері, на яких була кров;

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка повідомила, що вранці до неї телефонував ОСОБА_9 та повідомив, що він, можливо, вбив людину;

- показаннями свідка ОСОБА_16 - матері ОСОБА_9, яка повідомила, що вранці 19 січня 2015 року, приїхавши на АДРЕСА_1 від працівників міліції дізналася, що в їх квартирі сталося вбивство.

Показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються між собою, є послідовними й підтверджуються: матеріалами кримінального провадження, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, даними висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якої у ОСОБА_10 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, що мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті; даними протоколу огляду місця події, відповідно до якого неподалік АДРЕСА_1 був виявлений автомобіль НОМЕР_2 з трупом чоловіка з численними тілесними ушкодженнями; даними протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13, який показав, як ОСОБА_9 побив ОСОБА_10; даними висновків судово-імунологічних, судово-трасологічної, судово-психіатричної експертиз та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю доведена і його дії кваліфіковані правильно.

Посилання засудженого на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_9, місцевий суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є злочином середньої тяжкості, а інший - особливо тяжким, конкретні обставини провадження, особу винного, який раніше не судимий, має задовільну характеристику, стан здоров'я його та його матері, яка є особою похилого віку та інвалідом 2 групи, обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкцій частин статей, за якими його визнано винним.

Також суд правильно призначив ОСОБА_9 покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Отже вимоги статей 50, 65 КК України дотримано.

Розглянувши за апеляцією ОСОБА_9 матеріали провадження і детально їх вивчивши, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій, а також проаналізував і навів докази, які спростовують доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у провадженні не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.