Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Фурика Ю.П., Єленіної Ж.М.,

при секретарі

судового засідання Асановій Є.С.,

за участю прокурора Прихожанова В.О.,

виправданої ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні у межах кримінального провадження № 42013160140000008 касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2,

За вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2015 року, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Чонгара Джанкойського району Автономної Республіки Крим, жительку АДРЕСА_1, громадянку України, таку, що не має судимості, визнано невинуватоюі виправдано за відсутності в діянні складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.

ОСОБА_3 наказом від 06 січня 1987 року № 22 зараховано на посаду майстра служби експлуатації Баштанського управління експлуатації газового господарства (далі - Баштанського УЕГГ). Наказом начальника Баштанського УЕГГвід 10 січня 2011 року № 7 на майстра ОСОБА_2 було покладено обов'язки майстра з експлуатації газопроводів, споруд на них, КПО та житлового фонду в сільській місцевості (по селах Мар'янівці, Добрій Криниці, Мар'ївці, Виноградівці, Лоцкіному, Перемозі, Новоолександрівці, Христофорівці, Костянтинівці, Пісках, Новогеоргіївці) та обслуговування газопроводів, споруд на них м. Баштанки.

Відповідно до посадової інструкції майстра з експлуатації в сільській місцевості Баштанського УЕГГ, затвердженої 21 березня 2011 року, ОСОБА_2 мала організовувати якісне виконання заявочного ремонту в житлових будинках, своєчасне проведення технічного обслуговування й ремонт внутрішньобудинкових газопроводів та газового обладнання.

При цьому вона мала право вимагати від працівників, які знаходяться в її підпорядкуванні, виконання планів, графіків, розпоряджень, посадових та технічних інструкцій, правил трудового внутрішнього розпорядку, за узгодженням з керівництвом підприємства відключати від газопостачання об'єкти при порушенні Правил безпеки в газовому господарстві, у випадку виявлення несправностей, які призводять до аварій, негайно відключати від газопостачання газові прилади й агрегати газопроводу та споруди на них.

Майстер несе відповідальність за невиконання вимог цієї посадової інструкції, виробничої інструкції з охорони праці, за неякісне виконання робіт і невиконання виробничого плану та графіків обслуговування, за недотримання ним і підлеглими йому особами правил техніки безпеки та виконання діючих інструкцій.

Таким чином, відповідно до своєї посадової інструкції ОСОБА_2, перебуваючи на посаді майстра Баштанського УЕГГ й виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК була службовою особою.

Працюючи на зазначеній посаді, ОСОБА_2 у період із січня 2011 року до 16 лютого 2013 року, проявляючи злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконувала свої службові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією та чинними положеннями законодавчих і нормативно-правових актів, не вжила належних заходів з організації та проведення своєчасного технічного обслуговування й ремонту газового обладнання домоволодіння на АДРЕСА_2.

Так, 01 листопада 2012 року старший майстер Баштанського УЕГГ ОСОБА_4 видав наряд майстру ОСОБА_2, відповідно до якого вона повинна була провести планове технічне обслуговування (далі - ПТО) внутрішнього будинкового обладнання вулиць Садової та Мічуріна в с. Лоцкиному до 29 листопада 2012 року разом зі слюсарем ОСОБА_5

За результатами цього ПТО майстер ОСОБА_2 29 листопада 2012 року, злочинно сподіваючись на ненастання тяжких наслідків від свого недбалого ставлення до роботи, після закінчення робіт не проконтролювала їх якості і фактично, будучи відсутньою при проведенні ПТО 08 листопада 2012 року у домоволодінні ОСОБА_6, підписала інвентаризаційну відомість, складену слюсарем ОСОБА_5, відповідно до якої в цей день було здійснено планове технічне обслуговування газових приладів. При цьому жодних висновків про самовільну заміну та несправність газового обладнання й системи шляхів виведення продуктів згоряння у домоволодінні у відомості не було зазначено. Насправді слюсар ОСОБА_5 протягом 2012 року не здійснював огляду газових приладів та системи шляхів виведення продуктів згоряння у вказаному домоволодінні.

16 лютого 2013 року в указаному домоволодінні виявлено трупи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які згідно з висновками судово-медичних експертиз від 05 лютого 2014 року № 395, 396, можливо, загинули внаслідок отруєння чадним газом на фоні алкогольного сп'яніння.

Встановлено також, що з 01 листопада 1983 року будинок АДРЕСА_2 було газифіковано природним газом, встановлено газовий опалювальний котел КЧМ з відводом продуктів згоряння у димохід, ПГ-4, газовий проточний водонагрівач з відводом продуктів згоряння у димохід. Димоходи та вентиляційний канал виконані одним прибудованим блоком. Усі газові прилади встановлено у приміщенні кухні. 01 листопада 2006 року між Баштанським УЕГГ та ОСОБА_6 укладено договір про надання послуг із газопостачання.

На момент огляду місця події 16 лютого 2013 року в приміщені кухні встановлено таке газове обладнання: котел газовий "Вулкан-7-2М" з автоматикою безпеки "Факел-2-01 EUROKA3"; газова плита ПГ-4 "Врозамет-2000"; газова колонка ВПГ-18. Зі слів ОСОБА_8, господар будинку ОСОБА_6 замінив газовий котел КЧМ на АОГВ-7-2М "Вулкан 7" у 2008 році. У той же час він разом з особами, невстановленими в ході проведеного досудового розслідування, переробив конструкцію димовентиляційного блоку і прилаштував відра для того, щоб котел не згасав унаслідок задування вітром.

Відповідно до акта технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, від 29 квітня 2013 року організаційними причинами аварії, що спричинили загибель ОСОБА_6 та ОСОБА_7, були: неякісне та не в повному обсязі проведене ПТО (оскільки не було виявлено самовільної заміни газових приладів, втручання в систему димовідведення й не здійснено заходів з відключення газових приладів, експлуатація яких порушує вимоги нормативно-технічних актів); відсутність актів про підсумки планового технічного обслуговування; відсутність переліку недоліків, виявлених під час ПТО, які мали бути надані власнику й усунені (відсутність тяги в димових та вентиляційних каналах), хоча за фактом був відсутній вентиляційний канал та димовий канал проточного водонагрівача (ВПГ); виконання димового каналу котла з азбоцементної труби Ду 100 замість Ду 150 та знаходження оголовка на відмітці 4 м замість проектних 6 м; наявність елементів ВБСГ, які потребують заміни або ремонту; відсутність актів періодичної перевірки й прочищення димових та вентиляційних каналів, які повинні передаватися в Баштанське управління експлуатації газового господарства і зберігатися 12 місяців.

Відповідно до акта перевірки територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області від 04 грудня 2013 року № 588 причинами аварії було неякісне ПТО домоволодіння ОСОБА_6, не в повному обсязі проведене майстром ОСОБА_2 та слюсарем ОСОБА_5 Цими особами не було виявлено самовільної заміни газових приладів та самовільного втручання в систему димовідведення; при проведенні перевірки газопроводу на щільність не вжито заходів з відключення газових приладів, експлуатація яких порушує вимоги нормативно-технічних актів, що є у свою чергу порушенням ст. 13 Закону України "Про охорону праці", п. 4.5.6 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01 жовтня 1997 року № 254 (z0318-98) , п. 4.3 Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30 липня 1997 року № 35 (z0451-97) . Майстер ОСОБА_2 не склала акта про підсумки ПТО, що є порушенням п. 4.11 вищевказаного Положення, й не надала власнику домоволодіння ОСОБА_6 переліку недоліків, виявлених під час ПТО, які мали бути усунені, а саме: відсутність тяги в димових та вентиляційних каналах; виконання димового каналу котла з азбоцементної труби Ду100 замість Ду 150, та знаходження оголовка на відмітці 4 м замість проектних 6 м; наявність елементів ВБСГ, які потребують заміни або ремонту, що є порушенням п. 4.5.6 Правил безпеки систем газопостачання України, п. 4.12 Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення. В абонентській книжці власника домоволодіння ОСОБА_6 відсутні відомості про виконані роботи й проведений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 інструктаж, підпис абонента, який посвідчує факт проведення робіт з технічного обслуговування й одержання інструкцій, що є порушенням п. 4.5.6 Правил безпеки систем газопостачання України.

Внаслідок недбалого виконання ОСОБА_2 службових обов'язків, порушення вимог чинного законодавства при здійсненні технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у домоволодінні ОСОБА_6 стало можливим виникнення у ньому аварії, що спричинило настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від отруєння чадним газом.

Виправдовуючи ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор у судовому засіданні не довів її винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Суд зазначив, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, оскільки стороною обвинувачення не зібрано беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності доводили факт вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину. Також місцевий суд вважав, що між виконанням ОСОБА_2 покладених на неї організаційно-розпорядчих функцій та настанням смерті потерпілих відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в цьому суді у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що зазначений суд усупереч вимогам ст. 419 КПК не дав належної вмотивованої оцінки всім апеляційним доводам прокурора про незаконність виправдувального вироку. Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у повторному дослідженні деяких доказів та у призначенні судової експертизи, що вплинуло на законність та обґрунтованість ухваленого рішення.

У запереченнях виправдана ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, думку виправданої стосовно незгоди зі скаргою, обговоривши викладені в ній доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, зазначаються мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. А при залишенні апеляційної скарги без задоволення у цій ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.

З кримінального провадження убачається, що апеляційний суд дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Не погоджуючись із виправдувальним вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скрагу, в якій виклав доводи про те, що вирок не є належно мотивованим та обґрунтованим, висновки у ньому не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать доказам (показанням свідків), визнання деяких доказів недопустимими зроблено без посилання на закон, не досліджено певних доказів й відмовлено у призначенні судової експертизи.

Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що у ній містяться докладні мотиви відхилення вищевказаних доводів, викладених прокурором в апеляційній скарзі.

Зокрема, проаналізовано показання виправданої особи, усіх свідків, серед них, показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що родина ОСОБА_7 встановлювала відра на димар, чим втручалась у систему відведення шляхів згоряння, а також показання свідка ОСОБА_13, який був головним інженером Баштанського УЕГГ і повідомив, що акт про підсумки ПТО складається тільки для багатоквартирних будинків, майстер ОСОБА_2 прийняла роботу у слюсаря і скарг на неякісне чи неправильне виконання робіт від сім'ї ОСОБА_7 не надходило.

Проаналізовано також висновок судової комісійної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці, де заначено, що смерть ОСОБА_6 та ОСОБА_7 настала внаслідок отруєння угарним газом через самовільне втручання абонента в роботу димовентиляціних каналів та газових приладів з установкою на димоходах зонта й відра, що призводило до відсутності належної тяги, задування вітром газового котла.

Дано оцінку й висновкам експертизи та акту технічного розслідування причин виникнення аварії, та зроблено висновок, що саме користувач повинен слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів та вентиляції, перевіряти тягу до вмикання і під час роботи газових приладів з відводом продуктів згоряння в димохід, проте цих вимоги Інструкції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не дотримались.

Даючи відповіді на доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд в ухвалі послався також на акт службового розслідування від 16 лютого 2013 року, за наслідками якого комісія дійшла висновку про те, що отруєння потерпілих чадним газом сталось унаслідок навмисного перекриття димоходу, тобто абонент порушив вимоги пунктів 29, 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, пунктів 4.5.21, 4.5.11, 4.5.24, 4.5.25, 4.5.27 Правил безпеки систем газопостачання України та Додаток Ж ДБН В2.5-20-2001 "Газопостачання". Фактично такого висновку дійшла також судова комісійна інженерно-технічна експертиза від 19 червня 2015 року, яка, крім того, зазначила, що з наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження не вбачається можливим обґрунтувати причинно-наслідковий зв'язок (і то лише опосередкований) дій (бездіяльності) майстра ОСОБА_2, які з технічної точки зору не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, з настанням групового нещасного випадку з громадянами ОСОБА_6.

Тому, на думку колегії суддів, суди нижчих ланок обгрунтовано дійшли висновку, що причиною смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стало отруєння чадним газом у зв'язку із самостійним переобладнанням димовентиляційного блоку та газового котла, установка на димоходах зонта й відер та відсутністю будь-яких повідомлень від абонента до Баштанського УЕГГ про неполадки в роботі газових приладів.

За таких обставин апеляційний суд в ухвалі правильно погодився з висновком місцевого суду у виправдувальному вироку про те, що стороною обвинувачення не було доведено, як цього вимагають положення статей 91, 92 КПК, винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, оскільки, крім іншого, надані цією стороною докази обвинувачення викликають у цьому сумніви, які згідно з ч. 4 ст. 17 КПК мають тлумачитися на користь обвинуваченої особи.

Належно перевірив апеляційний суд і довід про вімову в задоволенні клопотання прокурора про допит свідків та про призначення додаткової судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці, на спростування чого навів достатньо переконливі мотиви, з якими погоджується колегія суддів.

До того ж згідно з вимогами ч. 3 ст. 404 КПК повторний допит свідків апеляційним судом був би можливим, якби суд першої інстанції їх показання дослідив неповно або з порушеннями. Між тим, із кримінального провадження такого не убачається і в касаційній скарзі відсутні переконливі доводі про це.

Посилання апеляційного суду у своїй ухвалі на показання свідка ОСОБА_14 не вплинули на остаточні висновки цього суду про законність і обґрунтованість виправдувального вироку стосовно ОСОБА_2, адже ці показання не були вирішальними для ухвалення такого судового рішення.

У підсумку вказаний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону місцевим судом під час розгляду цього кримінального провадження, які би вплинули на правильність висновків суду першої інстанції.

У зв'язку з відсутністю підстав для скасування виправдувального вироку касаційну скаргу не може бути задоволено.

Керуючись статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.