Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
04 жовтня 2016 року м. Київ
|
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії:
головуючої Щепоткіної В.В., суддів: Шибко Л.В., Єлфімова О.В., за участю: секретаря судового засідання Асанової Є.С., прокурора Гаврилюка С.М., засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014050790002365 за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тула Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого на АДРЕСА_1 раніше судимого 29 серпня 2001 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за п. "г", "е" ст. 93, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, звільненого 02 серпня 2013 року умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 29 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2015 року,
в с т а н о в и в:
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 червня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2001 року ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Цим вироком також засудженого ОСОБА_8, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржені.
Стягнуто з засуджених на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальну і моральну шкоду.
Прийняте рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 19 серпня 2014 року близько 01.55 год. за попередньою змовою з ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля крамниці "Кипарис" на вул. Маршрутній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, з метою заволодіння чужим майном здійснили напад на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, а також погрозою застосування такого насильства, в ході якого заволоділи майном потерпілих на загальну суму 10 257 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На думку захисника, участь ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу не доведена достатніми та допустимими доказами. Суд не врахував показань свідків про те, що в ніч скоєння злочину ОСОБА_6 перебував удома, а також що злочин ОСОБА_8 вчинив не з ОСОБА_6, а з іншою особою. Заперечує наявність попередньої змови між співучасниками. На думку захисника, з боку ОСОБА_8 мав місце ексцес виконавця, а тому дії іншої особи слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК. Як на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону посилається на проведення слідчого експерименту з ОСОБА_6 без участі захисника, неправильне зазначення в протоколі дати проведення вказаної слідчої дії, порушення порядку проведення впізнання. Вказує на застосування щодо ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні недозволених методів слідства. На стадії апеляційного розгляду ОСОБА_6 не отримував копій апеляційної скарги ОСОБА_8, а також заперечень прокурора на апеляційні скарги. У вироку суду не зазначено найменування (номеру) кримінального провадження, що, на думку захисника, є порушенням вимог ч. 2 ст. 374 КПК.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав заперечення на касаційну скаргу захисника, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_6, просить залишити їх без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 на підтримку касаційної скарги, прокурора Гаврилюка С.М., який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17)
.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 наполягав на тому, що участі у злочині не брав. Вказував на невідповідність змісту показань потерпілих та свідків, викладених судом у вироку, тим показанням, які вони насправді дали в суді. Стверджував, що виходячи з зазначених у вироку обстановки й обставин нападу, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 об'єктивно не могли бачити обличчя другого нападника, а тому їх показання, що серед нападаючих був саме ОСОБА_6, вважав припущеннями.
Проте, залишивши апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд викладених в апеляційній скарзі доводів не перевірив, вичерпних мотивів щодо їх необґрунтованості не навів, обмежившись лише посиланням на докази, покладені в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого у вчиненні розбійного нападу.
Невмотивованість ухвали апеляційного суду є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для її скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід належним чином перевірити доводи апеляційної скарги, за необхідності й наявності для цього підстав провести судове слідство та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
Серед іншого, апеляційному суду слід перевірити доводи захисника про застосування щодо ОСОБА_6 недозволених методів слідства.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
В.В. Щепоткіна
Л.В. Шибко
О.В. Єлфімов
|