Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Квасневської Н. Д., Крещенка А. М., при секретарі судового засідання за участю прокурора Гапоні В. О., Дронової І. С., розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015090130000036 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2011 р. за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого 19.10.2012 р. умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 3 дні, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_6 процесуальні витрати.

Вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасовано та постановлений новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Крім того, постановлено вважати, що ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, з кваліфікуючими ознаками: крадіжки, поєднані з проникненням у приміщення та повторно, з непогашеними судимостями за вироками Снятинського районного суду від 22 березня 1996 року та від 16 травня 2002 року, Коломийського міськрайонного суду від 06 квітня 2006 року. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку, на території Верховинського району Івано-Франківської області проникав у приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, яким розпорядився на власний розсуд.

Зокрема, в ніч на 20 лютого 2015 року:

- приблизно о 01 год. 00 хв. у с. Криворівня з погребу ОСОБА_7 таємно викрав 50 банок м'ясоконсервних виробів загальною вартістю 2 450 грн;

- приблизно о 02 год. 30 хв. у с. Буковець з гаражу ОСОБА_8 повторно таємно викрав 4 автомобільні колеса з покришками вартістю 2 500 грн;

- приблизно о 03 год. 15 хв. у с. Буковець з незачиненого погребу ОСОБА_9 повторно таємно викрав 80 банок консервованих грибів загальною вартістю 6 400 грн.

В ніч на 28 травня 2015 року:

- приблизно о 02 год. 45 хв. у с. Криворівня з котельні Кривопільської школи повторно таємно викрав в каністрах по 3 л бензину й моторного масла та електрогенератор загальною вартістю 3 640 грн, а з орендованої ОСОБА_10 їдальні школи - 7 кг ковбаси та електром'ясорубку загальною вартістю 2 850 грн;

- приблизно о 03 год. 50 хв. у с. Ільці з гаража ОСОБА_11 повторно таємно викрав 4 електродвигуни, 100 м кабелю, 2 подовжувачі, бензопилу та 2 кутові шліфмашини загальною вартістю 6000 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду тільки в частині призначеного покарання, збільшив обсяг обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України і при цьому не визнав останнього винним у вчиненні інкримінованого злочину із зазначенням нових кваліфікуючих ознак, у зв'язку із чим вирок апеляційного не відповідає вимогам ст.ст. 374, 420 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, скасувати вирок повністю чи частково й ухвалити новий вирок.

Згідно зі ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків, а саме вимогам статей 373 - 376 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначається рішення про визнання особи винуватою у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Крім цього, у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 року "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) визначено, що апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах апеляції. У зв'язку з цим він не наводить у своєму вироку доводи на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляції, і скасовує вирок цього суду лише в тій частині, у якій визнав його незаконним чи необґрунтованим. Якщо вирок суду першої інстанції скасовано у зв'язку з необхідністю збільшення обсягу обвинувачення, яке не впливає на кваліфікацію діяння та міру покарання, апеляційний суд повинен зазначити в резолютивній частині свого вироку, що особу засуджено за новим обвинуваченням, а в решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

При розгляді провадження та постановленні свого вироку щодо ОСОБА_6 апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.

Як убачається з матеріалів провадження, задовольнивши апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області, у тому числі, в частині доводів щодо безпідставності виключення з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення такої кваліфікуючої ознаки як повторність та прийшовши до висновку про необхідність збільшення обсягу обвинувачення, апеляційний суд скасував вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2015 року лише в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, не зазначивши в резолютивній частині свого вироку, що його засуджено за новим обвинуваченням.

З огляду на викладене вирок апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки його ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України цей вирок підлягає скасуванню, з направленням провадження на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду слід виконати усі вимоги чинного законодавства, перевірити усі доводи, на які посилаються учасники процесу, і постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.