Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Єленіної Ж. М., Квасневської Н. Д., Марчук Н. О., Мороза М. А., Орлянської В. І., Романець Л. А.,

при секретарі

судового засідання БражникуМ. В.,

за участю захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42016000000000789 щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України, щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, обвинувачених за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42016000000000789 до Вишгородського районного суду Київської області.

У клопотанні зазначено, що ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2016 року фактично встановлено місце вчинення злочину - Печерський район м. Києва та Вишгородський район Київської області, а тому колегією суддів Апеляційного суду м. Києва передано цю справу до Шевченківського районного суду м. Києва без жодної на те передбаченої ч. 1 ст. 34 КПК України підстави. Також, захисник вказує, що земельні ділянки, якими, за твердженням сторони обвинувачення, незаконно заволоділи, розташовані на території Вишгородського району Київської області, а державні акти про право власності на них видавалися Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Вишгородською РДА, відповідно і підсудність даного кримінального провадження належить до Вишгородського районного суду Київської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали, кожен окремо, клопотання ОСОБА_2, перевіривши доводи, наведені у клопотанні, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Частиною 1 ст. 34 КПК України передбачено підстави для передачі кримінального провадження на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушеннями правил територіальної підсудності;2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні подання Апеляційного суду м. Києва та клопотань захисників обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження № 42016000000000789 за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області. Цією ухвалою також встановлено, що відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016000000000789, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 та інші, були скоєні як у Вишгородському районі Київської області, так і в Печерському районі м. Києва. А тому встановити конкретне місце вчинення кримінального правопорушення неможливо.

Разом з цим, досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню закінчено Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, у зв'язку з чим обвинувальний акт, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, був направлений на розгляд до Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Проте, ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року кримінальне провадження № 42016000000000789 направлено з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва з підстав неможливості утворити склад суду для проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду через відсутність у цьому суді необхідної кількості суддів.

Посилання захисника на місцезнаходження земельних ділянок, якими незаконно заволоділи, як на обставину для зміни підсудності кримінального провадження, відповідно до вимог ч. ст. 34 КПК України не може бути підставою для передачі справи з одного суду до іншого.

За таких обставин та враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.

Керуючись статтями 32, 34 КПК України, колегія суддів

Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42016000000000789 щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України, щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, обвинувачених за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, до Вишгородського районного суду Київської області залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.