Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:

головуючого Фурика Ю.П., суддів: Григорєвої І.В., Єленіної Ж.М., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз 25 червня 2009 року за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,

Зазначеним вироком ОСОБА_4засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою апеляційного суду вирок міськрайонного суду залишено без змін.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він 20 січня 2016 року приблизно о 01.00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно проникли до приміщення гаражу, що на території домоволодіння по АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 11 142 грн.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через суворість. Зазначає, що суд не повною мірою врахував дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, та не обґрунтував неможливість звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюється.

Що ж стосується доводів засудженого про порушення щодо нього загальних засад призначення покарання та звільнення від його відбування, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Крім того, суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання, щире каяття та повне визнання вини, а обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. З огляду на це суд призначив засудженому основне покарання у межах санкції закону, за яким засуджено ОСОБА_4, але не знайшов підстав для звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК, з чим погоджується і колегія суддів.

Таким чином, призначивши засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, яке слід відбувати реально, суд не порушив вимог статей 65 - 67 КК, оскільки вказане покарання відповідає характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.Стосовно доводів, викладених в апеляції захисника, аналогічних доводам касаційної скарги засудженого, суд апеляційної інстанції навів відповідні мотиви їх необґрунтованості, з якими погоджується й колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого і вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2016 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.