5-2539к07 Про вчинення крадіжки майна та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 19 березня 2007 року щодо останніх.

Цим вироком засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, жителя м. Херсона, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця та жителя м. Нова Каховка Херсонської області, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

IНФОРМАЦIЯ_3,

уродженця IНФОРМАЦIЯ_4, жителя м. Херсона, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Вироком суду ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. засуджено за те, що вони 17 листопада 2004 року близько 22.30-23години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_1 на грунті неприязних стосунків, що виникли під час сварки з ОСОБА_7., яка переросла у бійку, ініціатором якої був останній, діючи спільно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень умисно завдали потерпілому удари руками й ногами по голові та іншим частинам тіла, спричинивши ОСОБА_7тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Крім того, після вбивства ОСОБА_7., ОСОБА_4. та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою таємно викрали мобільний телефон "Сіменс А-52, вартістю 500 грн., який належав потерпілому та випав у нього під час бійки.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновки суду про доведеність винуватості засуджених та правильність кваліфікації їх дій, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційних скаргах:

- захисник ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_6. вважає, що винуватість останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) , не доведена. Звертає увагу на те, що судом при постановленні вироку належним чином не враховані пом'якшуючі покарання обставини, а саме явка з повинною, те, що він розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду потерпілому та позитивні його характеристики. Просить вирок суду щодо ОСОБА_6. змінити, пом'якшити йому покарання;

- засуджений ОСОБА_6 висловлює аналогічні доводи та просить вирок щодо нього змінити, пом'якшивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) ;

- засуджений ОСОБА_5. посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки смерть ОСОБА_7 не могла настати від завданих ним ударів в голову потерпілого. Стверджує, що суд в достатній мірі не урахував пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та відшкодування заподіяної злочином шкоди. Просить вирок щодо нього змінити, пом'якшивши йому покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, захисників ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_2., засудженого ОСОБА_5, які підтримали доводи скарг, захисника ОСОБА_8., який вважав касаційне подання безпідставним, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні та скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6., ОСОБА_5. і ОСОБА_4. у вчиненні зазначених у вироку дій відповідають фактичним обставинам події злочинів, підтверджені сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, достовірність яких не викликає сумніву, і є обгрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, засуджені як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні визнали, що саме вони побили потерпілого, наносячи йому численні удари руками й ногами в різні частини тіла, в тому числі і по голові, після чого затягли його та залишили біля труб теплотраси, де він і був знайдений мертвим.

Характерною особливістю показань ОСОБА_6., ОСОБА_5. і ОСОБА_4., на яку послався й суд у вироку, є те, що кожен з них, відтворюючи сумісне заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, намагався применшити свою роль в цьому.

Так, з показань ОСОБА_6. убачається, що він наніс ОСОБА_7декілька ударів кулаком в голову й груди, ОСОБА_5. та ОСОБА_4. - багато ударів кулаками в голову, а коли потерпілий упав, - продовжили наносити йому удари ногами: ОСОБА_9 - в голову, ОСОБА_5. - в тулуб, а він 2 - 3 удари в груди та підборіддя.

За показаннями ОСОБА_4. він близько чотирьох раз ногою вдарив потерпілого в тулуб та голову. ОСОБА_5. бив кулаками в голову, а ногами - в інші частини тіла, ОСОБА_6 - ногами в голову.

Згідно з показаннями ОСОБА_5. він одним ударом кулака в голову збив потерпілого з ніг та декілька разів вдарив лежачого ОСОБА_7. на землі, щоб той перестав кричати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_4. били його ногами по голові, як по м'ячу.

З висновків судово-медичних експертиз і пояснень експерта в судовому засіданні видно, що на трупі ОСОБА_7 виявлено відкритий перелом кісток склепіння та основи черепу, забої головного мозку, субарахноїдальний крововилив. Дані ушкодження утворилися незадовго до настання смерті від впливу тупих предметів, не виключено рук і ніг нападавших, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень й знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

Наведені докази в їх сукупності підтверджують висновок суду про доведеність винуватості всіх засуджених в заподіянні їх спільними, об'єднаними єдиним умислом, діями тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, спростовують доводи касаційної скарги ОСОБА_5. про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Необгрунтованими є і доводи касаційної скарги ОСОБА_2. про недоведеність вчинення ним крадіжки мобільного телефону потерпілого. Оскільки судом правильно встановлено, з наведенням відповідних доказів, що ОСОБА_4. та ОСОБА_6 на місці побиття потерпілого, знайшовши цей телефон, таємно викрали його, а наступного дня реалізували й поділили між собою отримані від продажу гроші.

Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_6. та ОСОБА_4. за ч.2 ст.121 і ч. 2 ст.185 КК України (2341-14) , а ОСОБА_5. - за ч.2 ст.121 КК України (2341-14) .

Що стосується покарання, то воно ОСОБА_6., ОСОБА_5. й ОСОБА_4 призначено відповідно вимогам ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, даних про особу засуджених, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем навчання, роботи, проживання та за час перебування під вартою по даній справі, а також з урахуванням віктимної поведінки потерпілого. Крім того, суд узяв до уваги і те, що батьками ОСОБА_6. виготовлено та встановлено пам'ятник на могилі ОСОБА_7., який не має родичів. Та обставина, що засуджені частково визнали свою вину у скоєному, не дає підстав стверджувати про відсутність їх каяття, на що наголошується у касаційному поданні прокурора, оскільки засуджені ніколи не заперечували своєї участі у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, а крім того, щиро каялася в судовому засіданні.

З огляду на наведені обставини ОСОБА_6., ОСОБА_5. та ОСОБА_4 обгрунтовано призначено покарання у мінімальній межі санкції кримінального закону за яким їх засуджено.

Разом з тим, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, ці пом'якшуючі покарання обставини не дають підстав для призначення засудженим покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України (2341-14) .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що покарання засудженим призначене судом справедливе і відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та даним про їх особи, а тому підстави для його пом'якшення ОСОБА_6 й ОСОБА_5., як про це зазначається в їх касаційних скаргах, чи скасування вироку внаслідок м'якості призначеного покарання всім засудженим, про що ставиться питання в касаційному поданні прокурора, - відсутні.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, касаційні скарги захисника ОСОБА_1. та засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Херсонської області від 19 березня 2007 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 - без зміни.