Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В. І.,

суддів: Лагнюка М. М., Суржка А. В.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Краматорського районного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015050390002912 щодо ОСОБА_2

Вказаним вироком:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

зареєстрованого у АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 громадянина України, раніше судимого:

1) 27.01.2014 р. Краматорським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

2) 13.03.2014 р. Краматорським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, ст. 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за:

ст. 185 ч.3 КК України у виді трьох років позбавлення волі,

ст. 187 ч.4 КК України у виді восьмі років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді восьмі років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, часткового приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13.03.2014 року у виді одного року позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_2 - дев'ять років позбавлення волі, з ізоляцією обвинуваченого та поміщенням його до спеціальної виховної установи.

Також, вироком вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Цим же вироком, засуджено ОСОБА_3 судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 20.12.2015 р. приблизно о 19-00 год. прийшов до місця проживання раніше знайомого йому ОСОБА_3 у м. Краматорську, вул. Двінська, 17, Донецької області де останні вживали алкогольні напої до 21-00 год.

Того ж дня приблизно о 23-00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, проходячи біля будинку АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_4, у обвинувачених виник злочинний умисел, спрямований на умисне таємне, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до житла, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вступили між собою у злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені, діючи за попередньою змовою між собою та у групі осіб, впевнившись, що поблизу них нікого немає та за їхніми діями ніхто не спостерігає, останні через незаперту хвіртку проникли на огороджену парканом територію домоволодіння АДРЕСА_3.

Перебуваючи на подвір'ї зазначеного домоволодіння, ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2, таємно, з корисливих мотивів, та ОСОБА_2 також повторно, викрали чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_4, а саме металевий бак для води вартістю 369,44 грн., шляхом його демонтажу зі споруди літнього душу, після чого викрадене майно винесли за територію вищевказаного домоволодіння, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 369,44 грн. Крім того, 20.12.2015 р. приблизно о 23 год. 30 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходилися біля вищевказаного будинку де проживає ОСОБА_4, у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 шляхом розбійного нападу, поєднаного із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із проникненням у житло, після чого обвинувачені вступили між собою у злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_2, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, через отвір у паркані проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_3, далі через незаперті двері проникли до будинку за вказаною адресою, що належить та є житлом потерпілого ОСОБА_4

Перебуваючи у зазначеному будинку, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_2, умисно, із корисливих мотивів, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_4 та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, умисно нанесли останньому дерев'яною шваброю, скляною банкою, каструлею, алюмінієвою сковородою, металевим половником, а також руками та ногами численні удари (не менше 10 ударів) в область тулубу, голови та верхніх кінцівок, спричинивши потерпілому ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Подолавши волю потерпілого до супротиву, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заволоділи майном потерпілого, а саме: DVD-програвачем "ВВК 516S", вартістю 177,78 грн. та електричною духовою піччю "Asel FCAT-22", вартістю 698,44 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 876,22 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2015 року апеляційну скаргу прокурора у провадженні задоволено у повному обсязі, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 частково задоволені, а вирок районного суду змінено, провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині їх засудження за ч.3 ст. 185 КК України закрито.

Постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, часткового приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13.03.2014 р. у виді позбавлення волі строком на один рік та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років.

В іншій частині вирок Краматорського міського суду Донецької області від 27.04.2016 р., відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи правильності кваліфікації дій та доведеності вини, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 змінити, призначити на підставі положень ст. 69 КК України остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі.

Як на підстави для прийняття такого рішення, захисник посилається на те, що ОСОБА_2 повністю визнав вину та щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, вчинив злочин будучи неповнолітнім, має психологічні розлади на фоні педагогічної запущеності, викрадені речі були повернуті потерпілому. Також зазначає про те, що судом було безпідставно визнано обставину яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки зазначена обставина не була беззаперечно встановлена у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання захисником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, суд касаційної інстанції, згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як вбачається з касаційної скарги захисника, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та кваліфікація його дій не оспорюються.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про суворість призначеного ОСОБА_2 покарання, то вони на думку колегії суддів є непереконливими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи його ОСОБА_2 суд першої інстанції, як вбачається з вироку, врахував, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є особливо тяжким злочином проти власності, а також особу обвинуваченого, який раніше двічі судимий за корисливі злочини, вчинив під час випробування новий злочин, з 10.11.2015 р. перебуває на обліку в наркологічному диспансері, виховується у неповній сім'ї, залишає місце проживання, погано навчається, порад матері не прислухається, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, з 2013 р. перебуває на обліку в Краматорському ВП ГУНМ в Донецькій області, а також суд взяв до уваги спосіб вчинення кримінального правопорушення, а саме завдання потерпілому численних ударів різними предметами в життєво важливі органи, наслідки його вчинення, наявність чотирьох кваліфікуючих ознак, розмір заподіяних збитків, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав, вчинення обвинуваченим інкримінованих злочинів неповнолітнім. Обставини, що обтяжують покарання судом визнано вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

В свою чергу, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами у порядку ст. 404 КПК України, не погодився з висновком районного суду щодо кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки дії розпочаті, як крадіжка але виявлені потерпілим чи іншими особами і не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати, як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погроз - як грабіж чи розбій, а тому на підставі цього правомірно закрив кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Також апеляційний суд правильно указав, що підстав для застосування щодо засудженого ОСОБА_2 вимог ст. 69 КК України є неспроможними.

Крім того, апеляційний суд перевіряючи довід наведений захисником ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення злочину, визнав його необґрунтованим, оскільки вказане спростовується особистими показами обвинуваченого, що він перед вчиненням злочину вживав спиртні напої.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 районним судом покарання, яке обґрунтовано змінено судом апеляційної інстанції на користь засудженого є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65, 66, 67 КК України, і підстав для його пом'якшення із застосуванням ст. 69 КК України, як про це просить захисник у своїй скарзі, колегія суддів не вбачає.

В той же час, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені у апеляційній скарзі захисника доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, належним чином перевірені апеляційним судом і на них надано обґрунтовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, і касаційний суд погоджується з наведеними в ній висновками щодо неможливості пом'якшення покарання ОСОБА_2

Касаційна скарга не містить мотивованих доводів щодо неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність та про істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити їм ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Краматорського районного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2015 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.