5-2306км07 Про таємне викрадення майна - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 3 листопада 2005 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1, судимого 27 вересня 2005 року за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік 3 місяці позбавлення волі і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 27 вересня 2005 року й остаточно визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 травня 2005 року в с. Котельві Полтавської області від магазину "Піраміда" по вул. Жовтневій, таємно викрав належний ОСОБА_2 велосипед "Форт" вартістю 500 грн.

Крім того, він 20 травня 2005 року в с. Котельві Полтавської області від магазину "Каштан" по вул. Петровського таємно викрав належний ОСОБА_3 велосипед "Формула" вартістю 530 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи обгрунтованості засудження ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій, порушує питання про зміну зазначеного вироку. Посилається на те, що при призначенні покарання суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 27 вересня 2005 року за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі і звільнений на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) , за які ОСОБА_1 засуджений вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 3 листопада 2005 року до позбавлення волі, тобто до покарання, яке належить відбувати реально, він учинив 13 та 20 травня 2005 року, до засудження за попереднім вироком.

За таких обставин при призначенні покарання ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) суд не повинен був застосовувати принцип часткового складання покарань, оскільки вони підлягали виконанню самостійно.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання засудженому.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому ОСОБА_1 визнано винним за даним вироком, призначити йому покарання, яке б відповідало вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394 -396 КПК України (1001-05) , колегія суддів ухвалила:

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.