5-2200км07 Про зловживання службовим становищем та службове підроблення документів, що спричинило тяжкі наслідки - Текст документа

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на судові рішення щодо ОСОБА_1

За вироком Московського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, не судимий,

за ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України (2341-14) виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Відповідно до наказу НОМЕР_1 IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_1 займав посаду провідного спеціаліста, у зв'язку з чим на нього згідно посадової інструкції було покладено обов'язки по забезпеченню виконання покладених на філіал завдань, наказів та рішень директора і його заступників, забезпечення взаємодії з органами державної виконавчої служби з питань збереження та реалізації вилученого майна, проведення операцій з нерухомістю. Тобто ОСОБА_1 був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.

14 листопада 2001 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, ОСОБА_1 склав акт переоцінки нерухомого майна IНФОРМАЦIЯ_3, що знаходилось під арештом і не було реалізовано на відкритих торгах, знизивши при цьому вартість майна на 9 090 грн., що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом прав та інтересів держави.

Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, вніс завідомо неправдиві дані до офіційного документу - акту переоцінки арештованого нерухомого майна від 14 листопада 2001 року, де зазначив, що це майно не було реалізовано на відкритих торгах, у зв'язку з чим вартість майна було знижено на 9 090 грн. - з 30 300 грн. до 21 210 грн.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України (2341-14) у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, суд послався у вироку на те, що при складанні указаного акту ОСОБА_1 не був службовою особою, оскільки не виконував організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Крім того, суд прийшов до висновку, що акт від 14 листопада 2001 року складений на підставі діючого законодавства і у ньому відсутні завідомо неправдиві дані і що в результаті складення цього акту нікому шкоди не було заподіяно.

У касаційному поданні прокурор просить постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд залишили поза увагою і без належної оцінки деякі досліджені у судовому засіданні докази, а тому прийшли до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не є службовою особою і що він не скоїв службового підроблення.

У запереченнях на касаційне подання ОСОБА_1 указує на відсутність підстав для задоволення подання прокурора, просить залишити постановлені щодо нього вирок та ухвалу без зміни, посилаючись на те, що зібрані по справі докази були повно та всебічно досліджені й оцінені судом, на відсутність істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подання, думку виправданого ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні прокурора та запереченнях ОСОБА_1 доводи, колегія суддів вважає, що це подання підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Згідно ст. 377 КПК України (1001-05) при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.

По даній справі указані вимоги закону в повному обсязі виконані не були.

Так із матеріалів справи вбачається, що як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 указували, що на наявному в матеріалах оригіналі експертної оцінки напроти їх прізвищ знаходяться не їх підписи.

Крім того, неодноразово допитаний свідок ОСОБА_4 і під час досудового слідства і в судовому засіданні зазначав, що акт переоцінки від 14 листопада 2001 року він не складав, а виконаний біля його прізвища підпис йому не належить.

Оспорюючи правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності виправдання ОСОБА_1 за ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України (2341-14) , в своїй апеляції прокурор, зокрема, посилався на те, що зазначені обставини, які мають суттєве значення для прийняття законного рішення і, на думку автора апеляції та касаційного подання, є доказом вчинення ОСОБА_1 злочину, були залишені судом першої інстанції без уваги та дослідження.

Але, як видно із мотивувальної частини ухвали апеляційної інстанції, указані обставини залишилися по за увагою апеляційного суду, без будь-якої оцінки. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд поверхнево дослідив питання законності виправдання ОСОБА_1, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий апеляційний розгляд.

Під час цього розгляду апеляційному суду слід, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути подану на вирок апеляцію, прийняти законне і обгрунтоване рішення з викладенням в ухвалі аналізу доказів та мотивів його прийняття, звернувши увагу, в тому числі, на правильність висновку суду першої інстанції, які оспорюються як у апеляції, так і у касаційному поданні, про те, що ОСОБА_1 не є службовою особою.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.