Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кармазіна Ю.М.,

суддів Коротких О.А. і Школярова В.Ф.

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин Росії, неодноразово судимий,

останній раз 18.10.1999 р. за ст. 101 ч. 1 КК України (2341-14)

на 5 років позбавлення волі, звільнений згідно постанови суду 16.04.2003 року

умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 2 дні,

засуджений за ч. 1 ст. 358 КК України (2341-14) на два роки обмеження волі; за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. визначено два роки обмеження волі.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України (2341-14) до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1. визначено два роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 96 грн. 39 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за злочини, які він вчинив за наступних обставин.

01 травня 2004 року близько 16-ої год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в салоні автомобіля "ЗАЗ-968" поблизу будинку № 277 по вул. Петровського в м. Черкаси, умисно підробив документ з метою його подальшого використання, що видається та посвідчується організацією і який надає права, а саме: технічний паспорт на автомобіль "ЗАЗ-969", виданий на ім'я ОСОБА_2., внісши в нього зміни шляхом підчистки і подальшої дописки.

У той же день близько 17-ої год. ОСОБА_1., керуючи автомобілем "ЗАЗ-968", перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по вул. Смілянській м. Черкаси, біля будівлі "Аеропорт" був зупинений співробітниками ДАI, яким на їх вимогу він пред'явив завідомо підроблений технічний паспорт на цей автомобіль.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_1., призначення йому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) у виді одного року обмеження волі. Вказує на неправильне застосування судом покарання за правилами ст. 70 КК України (2341-14) .

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення змінити, посилаючись на те, що кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) є зайвою, оскільки охоплюється диспозицією ч. 1 цієї статті. Вказує на порушення вимог ст. 299 КПК України (1001-05) , його права на захист і бути присутнім при розгляді справи в апеляційному суді. Вважає, що призначене покарання є суворим.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав касаційне подання обгрунтованим і просив його задовольнити, а касаційну скаргу засудженого безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора необхідно залишити без задоволення, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. - задовольнити частково з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1. винуватим у підробленні документу, що видається та посвідчується організацією і який надає права, а саме - технічного паспорту на автомобіль "ЗАЗ-969", виданого на ім'я ОСОБА_2., з метою його подальшого використання.

Проте, кваліфікуючи дії ОСОБА_1. за ч. 1 і ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) , суд припустився помилки.

Як слідує з диспозиції статті 358 КК України (2341-14) обов'язковим елементом суб'єктивної сторони цього злочину є мета - використання підробленого документа його підроблювачем або іншою особою.

Враховуючи викладене, кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) є зайвою, оскільки охоплюється диспозицією ч. 1 цієї статті.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1. в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає зміні та виключенню з нього кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) .

Така помилка місцевого суду не була виправлена судом апеляційної інстанції у зв'язку з чим підлягає зміні в цій частині і ухвала апеляційного суду.

Доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1. про те, що йому не було роз'яснено процесуальні наслідки розгляду справи в скороченому порядку є безпідставними.

Суд роз'яснив ОСОБА_1., який в ході судового розгляду не оспорював фактичні обставини справи і повністю визнав вину, процесуальні наслідки скороченого розгляду справи згідно ч. 3 ст. 299 КПК України (1001-05) та впевнився в добровільності та істинності позиції підсудного.

Iз протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1. висловився про недоцільність дослідження доказів, був обізнаним у тому, що в такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку та погодився з таким порядком їх дослідження, що підтверджується його заявою (а.с. 175).

Про те, що після постановлення вироку ОСОБА_1. ознайомили з матеріалами справи і протоколом судового засідання свідчить його розписка, а тому вважаються необгрунтованими доводи засудженого про позбавлення його такого права (а.с. 199).

Твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1. про позбавлення його захисника ОСОБА_3. права на ознайомлення з матеріалами справи є безпідставними, оскільки захисник брав участь при апеляційній перевірці вироку і не був позбавлений зазначеного права.

Відповідно до ст. 358 КПК України (1001-05) підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд засуджений, що утримується під вартою, у випадках, коли про це надійшло його клопотання, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення його становища або суд визнає необхідним провести судове слідство.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. такого клопотання не подавав, а вищенаведених підстав для його обов'язкового виклику в апеляційний суд не було.

Тому доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1. про порушення права бути присутнім і давати пояснення при розгляді справи в апеляційному суді є безпідставними.

Iнших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з них кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) як зайву.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 358 КК України (2341-14) до покарання, призначеного судом, тобто на два роки обмеження волі.

Відповідно до установлених ст. 72 КК України (2341-14) правил складання покарань, виходячи із співвідношення, установленого підпунктом "б" пункту 1) частини 1 цього ж закону, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, для складання покарань за сукупністю вироків перевести покарання у виді обмеження волі строком на два роки на покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків до покарання за цим вироком приєднати один рік позбавлення волі, невідбутий за попереднім вироком, і ОСОБА_1. визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.