Про залишення без задоволення заяви засудженого та захисника про перегляд вироку обласного суду та ухвали Верховного суду України за нововиявленими обставинами - 29.09.2016 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року про залишення без задоволення заяви засудженого та захисника про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 16 травня 2000 року та ухвали Верховного суду України від 30 січня 2001 року щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами,

Відповідно до ухвали Верховного Суду України від 30 січня 2001 року, вирок колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпропетровського обласного суду від 16 травня 2000 року щодо ОСОБА_2 та інших було змінено, а саме виключено з вироку кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 142 КК України, ч. 3 ст. 193 КК України та засуджено ОСОБА_2 за ст. 42 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст. 69 КК України, ст. 142 ч.3 КК України, ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 1 ст. 222 КК України, ст.93 п."а", п."г", п."е", п."ж", п. "з", п."і", ст. 17 КК України, ст.ст.19-93 п."а", п."ж", п."з", п."і" КК України (2341-14) , ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі у тюрмі, з конфіскацією всього його майна, вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що ним були встановлені обставини, які існували на час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, однак з об'єктивних причин не були повідомлені, а апеляційний суд при розгляді заяви про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами безпідставно залишив їх без уваги. Крім того у касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд при розгляді його заяви про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами не дотримався процедури судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу в повному обсязі, пояснення прокурора Поліщука В.В., який касаційну скаргу підтримав частково, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Відповідно до ст. 464 КПК України після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 КПК України і вирішує питання про відкриття кримінального провадження.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені заяви про поновлення строку подачі заяви до суду про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2, апеляційний суд вийшов за межі перевірки її відповідності вимогам ст. 462 КПК України і дав оцінку доводам заяви, на які посилаються як на підстави для перегляду судового рішення, чим порушив вимоги ст. 464 КПК України, оскільки вирішення питання належності зазначених скаржниками обставин до нововиявлених відноситься до компетенції суду, який постановив вирок.

Згідно з ч. 1 ст. 33 КПК України апеляційні суди не є судами першої інстанції у зв'язку зі зміною чинного законодавства України і позбавлені можливості здійснити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, а відтак розгляд заяви особи, засудженої вироком апеляційного суду повинен відбуватись у суді першої інстанції за місцем скоєння злочину.

Крім того згідно із висновками Верховного Суду України, які відповідно до ст. 458 КПК України є обов'язковими для всіх судів України, викладеними в ухвалі від 21 квітня 2015 року, постановленої за результатами розгляду заяви у справі щодо ОСОБА_3, апеляційний суд, який розглядав справи як суд першої інстанції, у зв'язку зі зміною чинного законодавства України не є судом першої інстанції, а тому позбавлений можливості здійснити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами.

Тому відповідно до положень ч. 1 ст. 463 КПК України розгляд заяви засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 16 травня 2000 року та ухвали Верховного суду України від 30 січня 2001 року щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинамиповинен відбуватись у суді першої інстанції. При цьому колегія суддів вважає за необхідне направити заяву засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 до Апеляційного суду Дніпропетровської області для визначення підсудності її розгляду у відповідності до вимог ст. 32 КПК України.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року про залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 16 травня 2000 року та ухвали Верховного суду України від 30 січня 2001 року щодо ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами, скасувати, та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, направивши їх заяву до Апеляційного суду Дніпропетровської області для визначення підсудності її розгляду.