Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

Головуючого

Редьки А.I.

суддів

Жука В.Г., Заголдного В.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3911 грн. 16 коп. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 1162 грн. 40 коп. судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18 січня 2004 року, приблизно о 00 годин 20 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки з дружиною ОСОБА_3, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, бив її руками та ногами у різні частини тіла, після чого, з метою вбивства, умисно, задушив останню.

У касаційній скарзі засуджений та його захисники вказують на необгрунтованість засудження ОСОБА_1, зазначають, що обвинувачення грунтується лише на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_3 та інших, а також на висновках судово-медичних експертиз, які не відповідають вимогам закону, посилаються на фальсифікацію доказів під час досудового слідства, неповноту судового слідства та інші порушення кримінально-процесуального закону, просять постановлені щодо засудженого судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В одному з доповнень до касаційної скарги засуджений просить справу щодо нього закрити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за викладених у вироку обставин, грунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, який був очевидцем події і детально розповів про обставини вчинення засудженим убивства його матері, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 в судовому засіданні, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були оголошені в судовому засіданні та інших, експертів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15, даних протоколу огляду місця події, висновків судово-медичної, комісійної судово-медичної та додаткової комісійної судово-медичної експертиз, з яких убачається, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії, згідно двох останніх експертиз суд прийшов до правильного висновку, що потерпіла померла від механічної асфіксії внаслідок здавлювання шиї пальцями рук. Зазначені висновки експертиз відповідають вимогам закону та є науково обгрунтованими.

Посилання у скарзі на суперечливість показань свідка ОСОБА_16. є безпідставними, оскільки показання даного свідка не суперечать, а уточнюють показання, які він давав під час досудового слідства. Неповнота перших показань цього свідка була викликана його станом внаслідок смерті матері.

Доводи у касаційній скарзі про те, що на час приїзду швидкої допомоги ОСОБА_3 була ще жива суперечать матеріалам справи. Крім іншого, вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали, що коли вони, як працівники "швидкої допомоги", прибули на виклик, ОСОБА_3 була вже мертвою.

Тому посилання у касаційній скарзі на необгрунтованість засудження ОСОБА_1 є безпідставними, а аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації його дій за  ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) .

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України не виявлено.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) .

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17 відмовити.