5-2190к07 Про вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб; розбійний напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2. та захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2007 року, яким засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця м. Ужгорода, Закарпатської області, раніше не судимого,

- за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на довічне позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

IНФОРМАЦIЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця м. Ужгорода, Закарпатської області, раніше не судимого,

- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

З обвинувачення ОСОБА_1 виключений п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) , а ОСОБА_2. - п.п. 1,9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2. солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 25 330 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 70 000 гривень з ОСОБА_1 і 30 000 гривень з ОСОБА_2. - моральної шкоди.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2. визнано винними у вчиненні таких злочинів.

Вночі 20 березня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, попередньо домовившись між собою та озброївшись дерев'яною битою та розкладним ножем, одягли маски щоб їх не впізнали випадкові очевидці та власники будинку, достовірно знаючи, що в будинку по АДРЕСА_1 проживають двоє пенсіонерів, перелізли через паркан задньої частини подвір'я, після чого ОСОБА_1 дерев'яною битою розбив скло на дверях з тильної сторони будинку і через отвір в дверях першим проник в будинок, а за ним - ОСОБА_2

На шум у коридорі вийшов власник будинку ОСОБА_5 і, намагаючись захиститись від нападу та припинити злочинні дії нападників, захищаючи свою сім'ю та майно, вистрілив у їх бік з сигнального револьвера РС-31. Проте ОСОБА_1, продовжуючи дії, направлені на заволодіння чужим майном, накинувся на ОСОБА_5 та дерев'яною битою, яку приніс із собою, завдав потерпілому шість ударів по голові та інших частинах тіла, заподіявши йому тілесні ушкодження, несумісні з життям.

У цей час ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_1, зайшов у спальну кімнату, де побачив ОСОБА_6, яка стояла біля вікна і тихо розмовляла, та сказав, що їй нічого не буде, якщо вона добровільно віддасть гроші та інші цінності. Оскільки ОСОБА_6 на вимоги ОСОБА_2. не реагувала, він сам почав шукати в кімнаті гроші.

Потім у спальну кімнату вбіг ОСОБА_1 та з метою позбавлення ОСОБА_6 життя, дерев'яною битою завдав їй п'ять ударів по голові і тулубу, повалив на ліжко та продовжував бити, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись у кімнату, де на підлозі лежав ОСОБА_5 Почувши, що потерпілий подає ознаки життя, ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_2 позбутись його, оскільки він знову буде в них стріляти.

ОСОБА_2, виконуючи вказівку ОСОБА_1, та діючи узгоджено і цілеспрямовано, з метою позбавлення життя ОСОБА_5, завдав йому два удари ножем, який взяв з собою, в область грудної клітини.

Таким чином, подолавши опір подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили шукати в кімнатах гроші й інші цінності та в процесі розбою заволоділи майном потерпілих на суму 13 440,08 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону - вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки домовленості про позбавлення потерпілих життя між ним та ОСОБА_2 не було. Крім того, вважає, що суд призначив йому надмірно суворе покарання. Просить вирок апеляційного суду змінити, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник-адвокат ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі посилаються на неправильне застосування судом кримінального закону, зокрема, на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали змову тільки на вчинення розбою, а ОСОБА_1 вийшов в своїх діях за межі домовленості і самостійно заподіяв битою потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до їх смерті. Просять вирок апеляційного суду змінити, закрити справу в частині засудження ОСОБА_2. за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) за відсутністю в його діях складу злочину та пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які підтримали касаційні скарги; міркування прокурора, який просив залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2. - без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні підтверджували вчинення ними зазначених у вироку злочинів, хоча й не в повній мірі були згідні з кваліфікацією їх дій. Зазначали про те, що йшли до будинку потерпілих, озброївшись битою і ножем, одягнувши маски, щоб їх не впізнали. Не заперечували й того, що ОСОБА_1 битою завдав обом потерпілим численні удари, не сумісні з життям, а ОСОБА_2 - два удари ножем в грудну клітину ОСОБА_5. Твердили також про те, що після вбивства подружжя ОСОБА_5 заволоділи їх майном, яке знайшли в будинку.

Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколів відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2., де вони на місці детально розповіли про те, за яких обставин було вчинено розбій та вбивство потерпілих, (т. 1 а.с. 161-165, 174-182).

Як видно з протоколу огляду місця події, в будинку, де мешкали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, було виявлено їх трупи зі слідами насильницької смерті (т. 1 а.с. 6-55).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 147 від 21 березня 2005 року на трупі ОСОБА_5були виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом кісток склепіння та основи черепа, крововилив під м'які мозкові оболонки, крововилив у речовину головного мозку, чотири рвано-забійні рани голови, ділянки осадження в тім'яній ділянці зліва та садна в потиличній ділянці, крововилив у м'які тканини голови, дві колото-різані рани грудної клітини справа, дві колото-різані рани печінки, наявність рідкої крові у плевральній та черевній порожнинах.

Смерть ОСОБА_5настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломом кісток основи та склепіння черепа, субарахноїдальним крововиливом, забоєм речовини головного мозку, які призвели до розвитку шоку (т. 2 а.с. 80-88).

За висновком судово-медичної експертизи № 148 від 15 квітня 2005 року на трупі ОСОБА_6 було виявлено: перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м'які мозкові оболонки, крововиливи в речовину головного мозку, крововиливи у м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні, дві рвано-забійні рани волосистої частини голови, перелом 7-8 ребер по задній підпахвовій лінії з крововиливами в навколишні м'які тканини.

Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалась переломом кісток основи склепіння черепа, субарахноїдальним крововиливом, забоєм речовини головного мозку, які призвели до набряку і вклинення речовини головного мозку (т. 2 а.с. 68-73).

У квартирі, де проживають батьки ОСОБА_1, була виявлена та вилучена каблучка з чорними та білими камінцями, яку ОСОБА_1 подарував своїй нареченій ОСОБА_8. Як встановлено судом, ця каблучка належала ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 62-74).

Належним чином проаналізувавши та оцінивши ці та інші досліджені у судовому засіданні докази, апеляційний суд дійшов правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2. у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

Не викликає сумніву у колегії суддів і висновок апеляційного суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві двох осіб, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2. - в умисному вбивстві, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Апеляційний суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) , а ОСОБА_2. - за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) .

Доводи касаційних скарг засуджених та захисника-адвоката ОСОБА_3 про відсутність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки, передбаченої п.12 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) , а в діях ОСОБА_2. - складу злочину, передбаченого п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) , колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, як установив апеляційний суд, засуджені були об'єднані єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_5з корисливих мотивів, кожен із них виконав частину того обсягу дій, який вважався необхідним для реалізації цього умислу. Свій висновок про вчинення засудженими умисного вбивства ОСОБА_5за попередньою змовою між ними та з корисливих мотивів апеляційний суд належним чином умотивував, зазначивши, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2, бажаючи одержати для себе матеріальні блага, діяли узгоджено, кожен із них був озброєний і завдавав потерпілому удари в життєво важливі органи з метою позбавлення його життя.

При вирішенні питання про призначення покарання суд, дотримуючись вимог ст.ст. 64, 65 КК України (2341-14) , врахував особливу небезпечність вчинених ОСОБА_1 злочинів, пов'язаних з умисним позбавленням життя двох людей, обставини, за яких було вчинено злочини, і не знайшов можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, навівши у вироку мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується й колегія суддів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання, і визначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Отже, підстав для пом'якшення засудженим покарання, про що йдеться у скаргах, колегія суддів не вбачає.

При перевірці справи в касаційному порядку не виявлено будь-яких передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2., а тому касаційні скарги засуджених та захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, - ухвалила:

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.