Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Єлфімова О. В., Квасневської Н. Д.,

при секретарі

судового засідання Бражнику М. В.,

за участю прокурора Жукова О. В.,

захисника ОСОБА_2,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_3,

представника

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014120020002026

від04 квітня 2014 року, за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3

та представника потерпілої ОСОБА_4 навирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2015 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Малої Виски Кіровоградської області, зареєстрованого

АДРЕСА_1, жителя того ж міста (АДРЕСА_2), такого, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбаченихч. 3 ст. 185, пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 115 КК,

За вироком суду присяжних при Кіровському районному суді

м. Кіровограда від 29 грудня 2014 року ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Вирішено цивільний позов у кримінальному провадженні, а також вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 03 квітня 2014 року в нічний час доби у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання подружжя ОСОБА_5 (на АДРЕСА_1) з мотивів особистої неприязні вчинив умисне вбивство ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з особливої жорстокості, завдавши їм зі значною силою численних ударів молотком по життєво важливих органах, зокрема в голову, в результаті чого внаслідок отриманих тілесних ушкоджень настала їх смерть.

Крім того, у цей же день після вчинення вбивства подружжя ОСОБА_6 ОСОБА_3 проник до будинку за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав належне їм майно на загальну суму 486 грн.

Ухвалою Апеляційного суду від 29 жовтня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та судову практику Європейського суду, просить скасувати постановлені

у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги й заперечуючи свою винуватість у вчиненому, засуджений ОСОБА_3 вказує на те, що під час досудового слідства до нього застосовувалися незаконні методи слідства,

а тому докази, які місцевий суд поклав у основу вироку, є здобутими незаконним шляхом. На думку засудженого, місцевий суд, визнавши недопустими ряд експертиз, проведених неуповноваженою на те особою, незаконно поклав у основу вироку докази, які є похідними від указаних експертиз, матеріали кримінального провадження не містять доказів

на підтвердження встановленого судом мотиву убивства - на ґрунті неприязних стосунків, а також не містять доказів на підтвердження алкогольного сп'яніння. Крім того, скаржник вважає, що відсутність у матеріалах кримінального провадження речового доказу, а також відсутність відтиску печатки на судових рішеннях, постановлених у ході досудового та судового провадження у кримінальному провадженні щодо нього, є безумовною підставою для скасування судових рішень.

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження зі сторони захисту, з яких засуджений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 кожен окремо підтримали касаційну скаргу засудженого та заперечили проти задоволення касаційної скарги представника потерпілої, пояснення учасників судового провадження зі сторони обвинувачення, з яких представник потерпілої свою касаційну скаргу просив задовольнити, а касаційну скаргу засудженого - залишити без задоволення, прокурора, який просив касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а касаційну скаргу представника потерпілої підтримав частково, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, й обґрунтованим розглянутими в судовому засіданні доказами, які досліджено, належно оцінено судом і детально викладено у вироку.

Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні крадіжки, поєднаної

з проникненням у житло, та вбивства двох осіб, скоєнного з особливою жорстокістю, суд навів у вироку переконливі мотиви на обґрунтування цього висновку.

Під час судового розгляду кримінального провадження, суд, дослідив належним чином і поклав у основу вироку такі докази:

- показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

про відомі їм обставини виявлення трупів потерпілих ОСОБА_6;

- дані, що містяться у протоколах огляду місця події від 04 квітня 2014 року з фототаблицями до них. Під час огляду місця події було знайдено викрадені належні ОСОБА_6 мобільні телефони, ніж, будівельний молоток тощо;

- показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які брали участь

у проведенні 04 квітня 2014 року огляду місця події території домоволодіння в якості понятих і перед підписанням протоколу про результати проведення вказаної слідчої дії жодних зауважень чи доповнень не зазначали;

- показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, залучених слідчим для участі у проведенні огляду місця події 04 квітня 2014 року. Про результати проведення вказаної слідчої дії відповідно до вимог кримінального процесуального закону було складено протокол, який підписали усі учасники. При проведенні огляду місця події було вилучено речі та документи;

- дані, що містяться у протоколах огляду трупів ОСОБА_6 від 05 квітня 2014 року з фототаблицями до них, у ході яких було зафіксовано тілесні ушкодження, вилучено одяг, зразки крові та нігтів;

- дані, що містяться у протоколі, складеному в результаті проведення слідчого експерименту від 05 квітня 2014 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, захисника останнього, понятих, спеціаліста й судово-медичного експерта. Під час експерименту ОСОБА_3 визнав той факт, що він скоїв вбивство ОСОБА_6 із мотивів особистої неприязні, завдавши їм численних поранень молотком, і з достатньою повнотою відтворив обставини вбивства, описав механізм завдання тілесних ушкоджень, їх локалізацію та кількість. Окрім того, вказав на взуттєву щітку, яка знаходилась у ванній кімнаті цього будинку, за допомогою якої він змивав кров зі свого взуття, а в подальшому поблизу будинку № АДРЕСА_3 - на чорні штани, які він викинув після вбивства потерпілих. Тобто в ході вказаної слідчої дії, проведеної відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_3 навів такі деталі основних обставин вчинення злочину, яких не міг би знати, якби не був безпосереднім виконавцем (т. 3, а.к.п 229-231). Такі його показання узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз від 04 та 13 червня 2014 року № 297, 301 (т. 1, а.к.п 238,239, 208-210), із яких видно, що виявлені тілесні ушкодження на трупах ОСОБА_6 могли утворитися за обставин, на які вказав ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 05 квітня 2014 року;

- показання ОСОБА_16, котра брала участь у вищевказаній слідчій дії від 05 квітня 2014 року в якості експерта, а також показання

ОСОБА_17 - в якості понятого, кожен з яких підтвердили те, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_3 добровільно дав показання про обставини вчинення злочинів, будь-якого впливу на нього жодна із присутніх осіб не чинила;

- висновки судово-медичних експертиз: від 04 червня 2014 року № 297 (т. 1, а.к.п. 227-229); від 13 червня 2014 року № 301 (т. 1, а.к.п. 183-189); від 18 червня 2014 року № 143 (т. 1, а.к.п. 196-202); від 20 червня 2014 року № 144 (т. 1, а.к.п. 245-249); від 22 квітня 2014 року № 263 (т. 1, а.к.п. 222-224); від 22 квітня 2014 року № 264 (т. 2, а.к.п. 10-12);

від 22 травня 2014 року № 249 (т. 2, а.к.п. 86-87); від 22 травня 2014 року № 250 (т. 2, а.к.п. 95-98); від 22 травня 2014 року № 265 (т. 2, а.к.п. 103-104);

- висновки судово-дактилоскопічних експертиз від 04 квітня 2014 року № 158 (т. 2, а.к.п. 172-177) та від 17 квітня 2014 року № 185 (т. 2, а.к.п. 185-193);

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 05 червня 2014 року № 330 (т. 2, а.к.п. 56-59);

- дані, що містяться у протоколі про проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтроль особи з використанням спеціальних технічних засобів від 10 червня 2014 року, проведеної в установленому кримінальним процесуальним законом порядку. В ході цієї негласної слідчої дії було зафіксовано те, що ОСОБА_3 під час вільної бесіди з невідомим чоловіком підтвердив свою причетність до вчинення вбивства і те, що в ході слідчого експерименту він розповів і показав "як усе було" (т. 4, а.к.п. 3; т. 6, а.к.п. 201-203);

- висновок комплексної судово-психіатричної експертизи від 29 квітня 2014 року № 219, згідно з яким ОСОБА_3 в момент вчинення злочину та на момент проведення експертизи на психічне захворювання

не страждав і не страждає, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 3, а.к.п. 147-149);

- висновок спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядах від 24 квітня 2014 року № 268 (т. 3, а.к.п. 154);

- висновок судово-медичної експертизи від 05 квітня 2014 року № 320 про відсутність будь-яких ушкоджень на тілі ОСОБА_3 (т. 3, а.к.п. 158);

- висновок судово-товарознавчої експертизи від 08 травня 2014 року № 371 (т. 2, а.к.п. 112-120);

- висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 17 червня 2014 року № 26 (т.2, а.к.п. 128-135);

- інші докази, які сумніву у колегії суддів не викликають.

Твердження засудженого ОСОБА_3 у касаційній скарзі про його непричетність до вчинення злочинів, а також про відсутність у нього умислу на вбивство належним чином перевірялись у судовому засіданні й обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки такі твердження засудженого суперечать встановленим у кримінальному провадженні фактичним обставинам і спростовуються зібраними в ньому вищевказаними доказами, з чим обґрунтовано погодилася колегія суддів апеляційного суду і погоджується колегія суддів касаційного суду.

Виявлені у потерпілих ОСОБА_6 тілесні ушкодження, їх кількість та характер, локалізація, знаряддя, значна сила й механізм їх заподіяння, внаслідок чого потерпілі зазнавали особливих страждань, свідчать про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185, пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 115 КК кваліфіковано правильно.

Доводи засудженого про недопустимість в якості доказів, проведених у кримінальному провадженні, судово-медичних експертиз від 13 червня 2014 року № 301 та від 04 червня 2014 року № 297 (т. 1, а.к.п. 183-189, 227-229) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час проведення вказаних експертиз об'єктом дослідження були безпосередньо трупи потерпілих, а тому прийняття до уваги експертом результатів лабораторних досліджень, зроблених раніше, не вплинуло на правильність та об'єктивність остаточних висновків щодо виявлених на трупах тілесних ушкоджень, їх характеру, локалізації, визначення ступеня тяжкості, причинного зв'язку між ушкодженнями й настанням смерті та часу смерті потерпілих.

Застосування до ОСОБА_3 незаконних методів ведення слідства, які могли би вплинути на законність та обґрунтованість постановлених

у кримінальному провадженні судових рішень, не знайшло свого підтвердження (т. 6, а.к.п. 197-200).

Покарання засудженому ОСОБА_3 суд призначив відповідно до вимог статей 50, 65 КК з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, особи винного, обставини, що пом'якшує покарання (наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей), та обставин, що його обтяжує (вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та щодо осіб похилого віку). Суд обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах, установлених у санкції статей, за якими його засуджено. Підстав вважати це покарання надто м'яким, про що йдеться у касаційній скарзі представника потерпілої, колегія суддів не вбачає.

Доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що місцевий безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів вважає надуманими й такими, що спростовуються доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

Твердження засудженого ОСОБА_3 про те, що ряд оригіналів судових рішень, які містяться в матеріалах кримінального провадження,

не мають відтиску печатки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінального провадження знаходяться оригінали судових рішень із відповідними реквізитами та підписами осіб, котрі їх постановили, а тому засвідчення відтиском печатки не потребують.

Доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутній додаток до протоколу про проведення слідчого експерименту від 05 квітня 2014 року за його участю - технічний носій інформації, на якому зафіксовано відеозапис указаної слідчої дії, що,

на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки вказаний відеозапис було переглянуто як місцевим, так і апеляційним судом, які дали йому належну оцінку.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, належним чином проаналізував доводи, викладені в апеляційних скаргах учасників судового провадження з боку сторони захисту та з боку сторони обвинувачення про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, про неповноту судового розгляду, істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, і прийняв відповідне рішення про залишення апеляційних скарг без задоволення. Свої висновки з цих питань, з якими погоджується колегія суддів, суд належним чином умотивував. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовною підставою для скасування судових рішень

у кримінальному провадженні, колегія суддів не виявила.

Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня

2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області

від 29 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційні скарги останнього та представника потерпілої ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.