Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Філатова В.М., Вус С.М.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 4 травня 2006 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, останній раз судимого у  2000 році за ч. 2 ст. 183-3, ст. 43 КК України (2341-14) на 2 роки  3 місяці позбавлення волі,

-  за ч. 1 ст. 125 КК України (2341-14) на 200 годин громадських робіт,

-  за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі,

-  за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

-  за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

-  за ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі,

-  за ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

-  за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 ККУкраїни (2341-14) на 4 роки позбавлення, а на підставі  ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено 7 років позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 березня 2005 року приблизно о 9 годині 40 хвилин, перебуваючи на території ринку по вул. Некрасова у м. Ясинувата Донецької області, таємно викрав майно з кишені ОСОБА_2, спричинивши їй матеріальну шкоду на суму 530 грн.

ОСОБА_1 26 травня 2005 року приблизно о 8 годині 35 хвилин, перебуваючи на території ринку кварталу "Молодіжний" у м. Ясинувата Донецької області таємно викрав майно, що належало ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн.

Крім того, ОСОБА_1 у період з 1 червня 2005 року по 31 серпня 2005 року відкрито викрав майно, що належало ОСОБА_4., спричинивши їй матеріальну шкоду на 399 грн та ОСОБА_5, спричинивши їй матеріальну шкоду на суму  145 грн 14 коп., ОСОБА_6, спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 450 грн,  вчинив розбійний напад на ОСОБА_7, заволодів шляхом обману майном, що належало ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вчинив замах на відкрите викрадення майна, що належало ОСОБА_10, спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_11, після чого таємно викрав його майно на суму 820 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з нього засудження ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до касаційного розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведено зібраними у справі доказами, а його злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) , що неоспорюється у касаційному поданні.

Що стосується доводів касаційного подання прокурора з приводу зайвої  кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) , то відповідно до положень  ст. 33 КК України (2341-14) при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК України (2341-14) .

Покарання ОСОБА_1 призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України (2341-14) та необхідне і достатнє для його виправлення.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.