Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:головуючого Мороза М. А.,

суддів: Вільгушинського М. Й., Крижановського В. Я,

розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2016 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у порядку ст. 34 КПК України надійшло подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Подання мотивовано тим, що у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру в якому вручено ОСОБА_2, потерпілим визнано ОСОБА_5., а згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи порпілий працю або працював у суді, до підсудності якого належить його здійснення.

Учасникам судового провадження було повідомлено про день та час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені у поданні, та дослідивши інші матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Водночас за положеннями п. 24 цієї статті судове провадження є кримінальним провадженням у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Підсудність кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України суд установлює у підготовчому судовому засіданні і у випадку встановлення непідсудності цього провадження направляє його до відповідного суду для визначення підсудності.

Із системного аналізу норм КПК (4651-17) випливає, що кримінальне провадження у розумінні ст. 34 КПК України є тотожним поняттю "судове провадження", визначеному в п. 24 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу, і направлення клопотання чи подання до ВССУ для визначення підсудності кримінального провадження можливе лише після направлення справи до суду першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, для її розгляду по суті за правилами глав 27, 28 КПК України (4651-17) .

Проте у цьому провадженні йдеться про визначення підсудності розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Враховуючи викладене, порушене у поданні питання про направлення матеріалів провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді не є предметом розгляду ВССУ. А відтак, у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів

Відмовити у задоволенні подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2016 року з одного суду апеляційної інстанціїдо іншого.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.