5-2568км07 Про незаконне придбання макової соломи для власного вживання - Текст документа

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2004 року

ОСОБА_1, 1976 року народження, громадянин України, судимий: 01.09.1998 року за ст.ст. 144 ч.2, 229-6 ч.1 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 09.09.2001 року від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію",

засуджений за ст. 309 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Суд постановив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення хімічної експертизи в сумі 99 грн. 14 коп.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 травня 2005 року зазначений вирок змінено - пом'якшено призначене засудженому покарання за ст. 309 ч.2 КК України (2341-14) до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 28 травня 2002 року, в ранковий час, на масиві "Теремки" в м. Києві, він незаконно придбав у неустановленої слідством особи для власного вживання 480 гр. макової соломи, яку того ж дня у нього вилучили працівники міліції в під'їзді АДРЕСА_1

Крім того, за місцем свого проживання у АДРЕСА_2, ОСОБА_1 незаконно зберігав наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 0,267 гр., який 28 травня 2002 року у нього також був вилучений працівниками міліції.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить постановлені відносно нього судові рішення скасувати, посилаючись на неповноту і однобічність судового слідства, суворість призначеного йому покарання, а також указує на порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що його скаргу слід залишити без задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у ч.2 ст. 383 КПК України (1001-05) є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується застосування кримінального закону, то на думку колегії суддів, висновки суду про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 309 ч.2 КК України (2341-14) відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, яким суд дав належну оцінку, і така кваліфікація є правильною.

Так, сам засуджений ОСОБА_1 у своїх показаннях під час досудового слідства і в судовому засіданні пояснював, що 28 травня 2002 року, він купував макову солому для власного вживання. Ці ж обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також даними, що містяться у долучених до справи протоколах вилучення 28 травня 2002 року безпосередньо у засудженого і за місцем його проживання макової соломи та опію ацетильованого.

Згідно даним долучених до матеріалів справи висновків хімічних експертиз у ОСОБА_1 було вилучено 480 гр. макової соломи та 0,267 гр. опію ацетильованого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши ці та інші наведені у вироку докази, дав їм належну оцінку і обгрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у повторному незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні без мети збуту наркотичних засобів і правильно кваліфікував його дії за ст. 309 ч.2 КК України (2341-14) .

Що стосується призначення засудженому ОСОБА_1 покарання, то вирішення цього питання, з врахуванням змін, які було внесено апеляційним судом, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) .

Безпідставними вважає колегія суддів посилання засудженого у скарзі на порушення його процесуальних прав щодо ознайомлення з матеріалами справи, протоколом судового засідання.

В результаті перевірки даної справи встановлено, що право засудженого на ознайомлення з матеріалами справи порушено не було, що підтверджується долученою до матеріалів справи його власноручно написаною відповідною заявою. Iз змісту заяви від імені ОСОБА_1 від 13 січня 2004 року видно, що з протоколом судового засідання він також був ознайомлений у повному обсязі.

Питання стосовно зарахування в строк відбуття покарання строку перебування під вартою вирішуються судом, який постановив вирок, у зв'язку з чим відповідні доводи ОСОБА_1 не підлягають розгляду касаційним судом.

Посилання на конкретні порушення КПК України (1001-05) у скарзі засудженого відсутні. Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновку суду колегією суддів по справі не виявлено.

Викладені у скарзі ОСОБА_1 доводи стосовно однобічності та неповноти судового слідства згідно положень ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) до компетенції касаційного суду не відносяться.

Крім того, як видно із змісту долученої до матеріалів справи ухвали апеляційного суду, аналогічні за змістом доводи ОСОБА_1 були предметом розгляду апеляційною інстанцією в ході перевірки вироку суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд обгрунтовано визнав їх безпідставними, виклавши в ухвалі мотиви прийняття такого рішення, в тому числі по питаннях, що стосуються доводів засудженого про відсутність в його діях ознак повторності тощо.