5-2564км07 Про спричинення легких тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 27 лютого 2007 року.

Зазначеним вироком засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1 народження ,

раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 125 КК України (2341-14) до покарання у виді штрафу в сумі 550 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 300 грн.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 24.04.2006 року близько 9 год. біля медико-санітарної частини № 2, що знаходилась по вул. Миру в м.Южноукраїнську, на грунті особистих неприязних стосунків побив ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасного розладу здоров'я.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27 лютого 2007 року вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на незаконність свого засудження та просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити. Стверджує, що судами не було встановлено, чи була подія злочину, та не доведено його винуватість, зазначає, що висновки судів, викладені у судових рішеннях, не відповідають фактичним обставинам справи, а апеляційний суд, окрім того, не звернув уваги на заяву потерпілої про їх примирення, що додатково підтверджує його невинуватість.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному спричиненні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасного розладу здоров'я, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обгрунтованим.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не спричиняв, спростовані, зокрема, послідовними показаннями ОСОБА_2, не довіряти яким у колегії суддів підстав немає, даними висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися в строк і при обставинах, вказаних потерпілою.

Твердження про свою невинуватість ОСОБА_1 висловлював у суді першої і апеляційної інстанцій, які їх ретельно перевірили та обгрунтовано визнали такими, що не відповідають матеріалам справи.

Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки суди належним чином мотивували. З цими висновками погоджується і колегія суддів. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не навів ніяких інших доводів і доказів, які б спростовували висновки суду першої та апеляційної інстанцій за обговорюваними питаннями.

Те, що ОСОБА_2, подавши заперечення на апеляцію засудженого, потім надала відклик на апеляцію, в якому зазначила, що претензій до колишнього чоловіка не має та помирилася з ним, не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, оскільки потерпіла не стверджує про відсутність злочинного діяння ОСОБА_1.

Зазначені ОСОБА_2 у відклику на апеляцію дані не тягнуть закриття справи щодо засудженого за примиренням сторін, оскільки не містять підстав, передбачених ст. 46 КК України (2341-14) .

Всебічно дослідивши та оцінивши всі докази у сукупності, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) .

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень по справі не встановлено.

Покарання засудженому ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого.

Підстав для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.