Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Синявського О.Г.,

суддів

Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -

в с т а н о в и л а:

вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше судимого 12 серпня 2005 року за

ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч.3 ст. 185 ч.3 КК України (2341-14)

на чотири роки позбавлення волі,

звільненого від відбування покарання

на підставі ст. 75 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) , за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання  шість років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 січня 2006 року за попередньою змовою з невстановленою особою, проник на територію ВАТ "Херсонський суднобудівний завод", де з пірсу № 3 ХОСП "Херсонсудосервіс" таємно викрав  кабель до зварювального апарату на загальну суму 2415 гривень.

У касаційній скарзі та доповнені до неї засуджений ОСОБА_1 стверджує про свою непричетність у вчиненні інкримінованого йому злочину, посилається на допущену у справі неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставина справи, істотні порушення кримінально - процесуального закону, застосування до нього недозволених методів досудового слідства, порушення його права на захист. Крім того, вказує на те, що був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Так, засуджений ОСОБА_1 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні не заперечував, що саме його 16 січня 2006 року близько 6-ї год. було затримано працівниками охорони біля викраденого кабелю з пилкою та ріжковим ключем.

Ці показання повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, даними протоколів огляду місця події, огляду речових доказів, довідкою про вартість викраденого майна, відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_2, а тому доводи касаційної скарги про непричетність ОСОБА_1 до вчинення крадіжки колегія суддів вважає безпідставними.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) .

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Також необгрунтованими є доводи засудженого про порушення його права на захист, оскільки на досудовому слідстві він відмовився від послуг захисника, про що свідчать його заяви, а в судовому засіданні ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_5.

При перевірці справи в касаційному порядку не встановлено даних, які б свідчили про застосування до засудженого недозволених методів слідства, оскільки винним себе як під час досудового слідства так і судового розгляду ОСОБА_1 не визнавав і з відповідними заявами не звертався, а тому доводи скарги в цій частині колегія суддів також вважає необгрунтованими.

Необгрунтованими є і доводи скарги засудженого про те, що його не було ознайомлено з матеріалами справи та протоколом судового засідання. Як убачається з матеріалів справи, засуджений був ознайомлений з матеріалами справи та протоколом судового засідання (а.с. 224, 227).

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) і є справедливим.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути відмовлено.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, - у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженого вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2006 року.