5-2555км07 Про вчинення розбійного нападу та згвалтування - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а:

вироком Маневицького районного суду Волинської області від 4 травня 2006 року

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше судимого 21 лютого 2000 року за

ст. 17, ст. 93 п.п. "а", "е", "і", ч.2 ст. 142 КК України (2341-14) 1960 року на дев'ять років

позбавлення волі з конфіскацією майна,

23 травня 2005 року звільненого

умовно-достроково на два роки два місяці

вісім днів,

- за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 152 КК України (2341-14) на шість років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) , за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) , за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21 лютого 2000 року ОСОБА_1 визначено остаточне покарання одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 7 листопада 2005 року приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи біля складу дорожньо-експлуатаційній дільниці № НОМЕР_1 смт. Маневичі Волинської області, яка розташована біля залізничного вокзалу, в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, вчинив напад на ОСОБА_3 та заволодів її грошима у сумі 21 гривню.

Після того, завівши ОСОБА_3 в лісовий масив біля вказаного складу, де із застосуванням фізичного насильства та із погрозою його застосування, всупереч волі потерпілої, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, а потім роздягнувши потерпілу та подолавши її опір згвалтував. Також ОСОБА_1 протягом тривалого часу неодноразово, всупереч волі потерпілої, застосовуючи до неї фізичну силу та погрожуючи її застосуванням, гвалтував та задовольняв з нею статеву пристрасть неприродним способом.

У касаційній скарзі та доповнені до неї засуджений ОСОБА_1 вказує про свою непричетність у вчиненні інкримінованих йому злочинів, посилається на допущену у справі однобічність та неповноту досудового слідства і судового розгляду, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, засуджений стверджує, що органи досудового слідства сфабрикували справу проти нього, а вирок грунтується на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_3 та свідків, які його обмовляють. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 також посилається на допущену у справі однобічність та неповноту досудового слідства і судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Вказує, що вирок грунтується на припущеннях. Просить судові рішення щодо засудженого скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Так, потерпіла ОСОБА_3 як під час досудового слідства так і в судовому засіданні давала послідовні показання та підтвердила, що 7 листопада 2005 року приблизно о 21 год. 40 хв. біля залізничного вокзалу смт. Маневичі її наздогнав засуджений, який приставив до шиї ножа та заволодів її грошима у сумі 21 гривня. Після цього затягнув її у ліс, де погрожуючи позбавити її життя, всупереч її волі, задовольнив статеву пристрасть неприроднім способом, а потім роздягнув її та неодноразово згвалтував. На лівій руці бачила татуювання.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події потерпіла ОСОБА_3 підтверджувала свої показання, вказала місце та обставини вчинення щодо неї злочинів (а.с. 74-79).

Як убачається з показань свідка ОСОБА_4, 7 листопада 2005 року приблизно о 22 год., йому подзвонила ОСОБА_3 та повідомила, що її пограбували, а потім в лісовому масиві біля смт. Маневичі неодноразово гвалтували та задовольняли з нею статеву пристрасть неприроднім способом.

Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколів заяви ОСОБА_3 від 8 листопада 2005 року (а.с. 2), огляду місця події та додаткового огляду місця події, виїмки та огляду речових доказів, особистого обшуку засудженого.

Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 92 від 6 грудня 2005 року сліди взуття, які були виявлені на місці події злочину, ідентичні за груповою належністю з підошвою взуття, вилученого у ОСОБА_1 (а.с. 150-154).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 218 від 8 листопада 2005 року у засудженого під час обстеження на його лівій руці було виявлено татуювання (а.с. 55-56).

Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 90 від 17 листопада 2005 року на пляшці з під горілки "Житомирська на бруньках. Лагідна", яка була вилучена під час огляду місця події та на гаманці ОСОБА_3, який знаходився її в сумці, виявлено сліди пальців рук, які були залишені засудженим ОСОБА_1 (141-145).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 217 від 8 листопада 2005 року потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження, які утворилися внаслідок статевого акту (а.с. 49-51).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 152 та ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) .

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарг про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, фальсифікацію доказів у справі, непричетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів є безпідставними.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) і є справедливим.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарг має бути відмовлено.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Маневицького районного суду Волинської області від 4 травня 2006 року щодо ОСОБА_1.